Роль цифрових технологій у формуванні сучасних міжнародних фінансових систем

Анотація

Метою статті є виявлення причинно-наслідкових зв’язків між імплементацією окремих цифрових інструментів – систем миттєвих платежів, блокчейн-реєстрів, фінтех-платформ і цифрових державних сервісів – та змінами рівня міжнародної фінансової інтеграції України, а також обґрунтування практичних підходів до гармонізації національного регуляторного середовища зі стандартами ЄС (PSD2, SEPA, FATF) в умовах геополітичної нестабільності.

Дослідження ґрунтується на системному та порівняльному аналізі, методах структурно-функціонального підходу й узагальнення статистичних даних. Проведено комплексний аналіз еволюції платіжної інфраструктури України (СЕП, Простір, система миттєвих платежів), нормативно-правового регулювання криптовалют і блокчейну, розвитку фінтех-сектору, стану кібербезпеки фінансового сектору, а також функціонування цифрових державних платформ як чинників фінансової інклюзії та міжнародної довіри.

Встановлено, що цифрові технології трансформувались із допоміжного інструменту на системоутворюючий чинник фінансової стійкості держави: забезпечили безперервність транскордонних розрахунків у кризових умовах і відкрили альтернативні канали залучення міжнародних ресурсів. Доведено, що імплементація принципів PSD2, стандартів SEPA та вимог FATF сформувала регуляторне середовище, сумісне з європейським фінансовим простором, та суттєво зміцнила репутацію України на міжнародних ринках капіталу.

Цифрова трансформація фінансової системи України є визначальним чинником її міжнародної інтеграції. Стратегічними пріоритетами подальшого розвитку визначено: впровадження цифрової гривні з урахуванням архітектури цифрового євро, розширення сумісності національної системи миттєвих платежів із загальноєвропейськими схемами та поглиблення відкритого банкінгу через міжнародні фінтех-партнерства. Реалізація зазначених заходів дозволить закріпити за Україною роль регіонального цифрового фінансового хабу в повоєнний період.