Інструменти соціальної економіки для трудової реінтеграції ветеранів та осіб з інвалідністю на ринку праці

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена загостренням проблеми інтеграції вразливих груп населення України до ринку праці в умовах воєнних викликів, трансформації економічного середовища та структурних змін зайнятості. Зростання кількості ветеранів і осіб з інвалідністю, а також наявність бар’єрів економічного, фізичного, інституційного та психологічного характеру потребують формування нових підходів до забезпечення їхньої ефективної участі у трудових процесах. Особливого значення набуває застосування інструментів соціально орієнтованої економіки, які поєднують економічну доцільність із соціальною відповідальністю та сприяють сталому включенню зазначених категорій населення до економічної діяльності. Метою дослідження є обґрунтування інструментів соціальної економіки для інтеграції ветеранів і осіб з інвалідністю до ринку праці. Методи. У процесі дослідження використано методи узагальнення та систематизації, порівняльного аналізу та структурно-функціонального підходу для формування комплексної моделі механізмів інтеграції. Інформаційною базою стали офіційні статистичні дані, результати соціологічних опитувань, а також матеріали державних інституцій. Результати. Під час дослідження проаналізовано динаміку залучення вразливих груп до програм зайнятості та встановлено наявність розриву між потенційною готовністю роботодавців до найму та фактичним рівнем працевлаштування. Визначено ключові обмеження інтеграції, серед яких домінують економічні та фізичні чинники поряд з інституційними бар’єрами. Узагальнення потреб ветеранів засвідчило високий попит на перекваліфікацію, додаткову освіту та інституційний супровід. Проаналізовано інструменти державної політики зайнятості та виявлено позитивну динаміку кількісних показників їх реалізації, зокрема у частині розвитку грантових програм і стимулювання роботодавців, водночас встановлено фрагментарність чинних проєктів. Висновки. Отримані результати підтверджують необхідність формування гнучких і комплексних механізмів підтримки вразливих груп населення. Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованої моделі для вдосконалення державної політики зайнятості та підвищення ефективності інтеграційних процесів.