Виклики та особливості функціонування української дистрибуції в умовах російсько-української війни

Анотація

Мета. Стаття присвячена аналізуванню та характеристиці стану дистрибуційного бізнесу в умовах війни; зокрема, тенденцій його розвитку, обумовлених впливом зовнішніх чинників теперішнього динамічного і форс-мажорного зовнішнього середовища.

Методи.  Для  реалізації  поставленої  мети  дослідження  застосовувалися такі  методи: системний метод – для визначення та виокремлення учасників та процедур окремих аспектів збутового процесу за дистрибуційною  моделлю; критичний  аналіз  наукових та галузевих  джерел – для  визначення актуальних факторів і чинників функціонування дистрибуційних компаній та їх партнерів, виявлених іншими дослідниками, в специфічних ринкових умовах останнього періоду, і, особливо, в умовах російсько-української війни; систематизації й узагальнення – для виокремлення ключових дистрибуційних гравців на ринку України; метод аналізу та синтезу – для визначення найбільш актуальних індикаторів збутового процесу за дистрибуційною моделлю і, власне, стану і особливостей функціонування самих дистрибуторів під впливом виявлених детермінант; графічний метод – для наочного висвітлення стану окремих стейхолдерів збутового процесу в сучасних умовах та в динаміці; методи абстрагування, аналізу і  узагальнення – для розтлумачення та логічної інтерпретації теперішніх трендів в збутових процесах та посередницьких структурах.

Інформаційною базою даного дослідження є галузеві та міжнародні статистичні портали, дані Державного комітету статистики України, матеріали статистичної звітності дистрибуційних та ритейлорських компаній України, наукові публікації у фахових журналах та матеріалах конференцій і аналітичні публікації інших періодичних видань, результати власних досліджень.

 Результати. Дистрибуційна модель збуту сьогодні зазнає динамічних змін. Спрацьовують як прості, так і, так звані, дивні атрактори. В першу чергу дистрибутори потерпають від посилення ринкової влади і агресивного маркетингу торговельних мереж. Мають місце досить жорсткі кооперативні ігри. Техніко-технологічні зміни, обумовлені новим технологічним укладом, також не дають «почивати на лаврах»; зокрема, цифровізація збутових контактів та вимоги щодо запровадження електронного документообігу між стейкхолдерами збутового ланцюга вимагає від дистрибуторів суттєвого техніко-технологічного вдосконалення і організаційно-соціального. COVID-19 – форс-мажор, який вніс радикальні зміни в алгоритми деяких основних бізнес-процесів збутових організацій взагалі і посередницької торгівлі зокрема.

Означені виклики поставили дистрибуцію на межу виживання. Вижили не всі компанії даного виду діяльності. Дистрибутори змушені адаптуватися до біфуркаційних змін зовнішнього середовища і запроваджувати нові стратегії: зокрема, нішеві та стратегії масштабування. З’явився навіть новий термін, який описує комплексну інвестиційну стратегію продвинутих диструбуційних компаній, – «дистрибуція повного циклу».

Війна додала комерційного клопоту для учасників збутового ланцюга. Деякі фактори виявилися неймовірно дошкульними. Аналіз літературних джерел і власні дослідження дозволили нам виокремити такі основні виклики для української дистрибуції в умовах російсько-української війни: міграційні хвилі; логістичні ускладнення; економічна нестабільність; становище виробників товарів; державне регулювання імпортних операцій; ринкова влада ритейлу.

Висновки. Незважаючи на турбулентність процесів в системах збуту і додаткові збурення, обумовлені повномасштабним вторгненням російських агресорів, українська дистрибуція зуміла справитись з викликами. Споживачі майже не відчули дефіциту товарів; особливо продукції сектору  FMCG. Погіршення показників збуту та фінансового стану дистрибуторів було досить швидко знівельоване та компенсоване оптимізацією процесів, комерційних угод, варіативністю постачальників тощо. Більше того, війна, як не дивно, в перший рік психологічно, та й фактично, змістила ринкову владу від ритейлу на поле дистрибуторів. Домінування торговельних мереж було знівельоване боротьбою між ними за посередників-постачальників. Мережевий ритейл був змушений зменшити свої комерційні амбіції та досить жорсткі вимоги, які були характерні до війни через формування в збуті, на той час, такої парадоксальної структури ринку як монополістична конкуренція.