Роль зеленої економіки у досягненні цілей сталого розвитку: виклики та перспективи

Анотація

Сучасні глобальні виклики, зокрема, зміна клімату, виснаження природних ресурсів, деградація біорізноманіття та соціальна нерівність, вимагають нових підходів до економічного розвитку. Зелена економіка є перспективною моделлю, яка сприяє гармонійному поєднанню економічного зростання, соціального добробуту та екологічної стійкості. Її впровадження має вирішальне значення для досягнення цілей сталого розвитку, що обґрунтовує актуальність дослідження. Метою дослідження є аналіз концептуальних основ зеленої економіки, вивчення її взаємозв’язку із цілями сталого розвитку, дослідження практик впровадження зеленої економіки у різних країнах світу та визначення перспектив її подальшого розвитку з урахуванням глобальних трендів, національних особливостей та необхідності інноваційних підходів до управління природними ресурсами. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс наукових методів, а саме: теоретичний аналіз для визначення концептуальних основ зеленої економіки; порівняльний аналіз для дослідження практик впровадження у розвинених країнах і країнах, що розвиваються; прогностичний метод для оцінки перспектив розвитку зеленої економіки з урахуванням сучасних глобальних тенденцій. Результати. У дослідженні обґрунтовано, що зелена економіка є дієвим інструментом для досягнення ЦСР, особливо в частині збереження природних ресурсів, розвитку відновлюваних джерел енергії та створення екологічно орієнтованих робочих місць. Вивчення практик впровадження зеленої економіки показало, що розвинені країни зосереджуються на інноваціях, енергоефективності та циркулярній економіці, тоді як країни, що розвиваються, орієнтуються на доступність відновлюваних джерел енергії та відновлення деградованих екосистем. Виявлено, що ключовими факторами успіху є політична підтримка, міжнародна співпраця та фінансування «зелених» проектів. Висновки. Зелена економіка має значний потенціал для вирішення глобальних проблем екологічного, економічного та соціального характеру. Її подальший розвиток залежить від впровадження інноваційних технологій, адаптації до локальних умов та інтеграції зусиль національних і міжнародних рівнів.