Внутрішній реляційний капітал: сутність, методи діагностики та імпакт-фактори на сучасних підприємствах

Анотація

Вступ. Забезпечення стратегічної конкурентоспроможності сучасних підприємств вимагає створення середовища, яке б не лише сприяло економічним успіхам, а й забезпечувало розвиток реляційного капіталу, зокрема внутрішнього.

Мета. Метою статті є ідентифікація сутності внутрішнього реляційного капіталу та його діагностика на прикладі міжнародного холдингу «Модерн-Експо».

Методи. Методологічною основою дослідження є теоретичні положення управлінської науки, наукові праці відомих вчених-економістів у галузі інтелектуального та соціального капіталу. Для вирішення дослідницьких завдань у роботі використано діалектичний метод наукового пізнання з метою встановлення сутності внутрішнього реляційного капіталу, концептуально-логічний аналіз та системний підхід, а також факторний метод, що дозволило виявити та обґрунтувати детермінанти та чинники впливу на внутрішній реляційний капітал.

Результати. Встановлено, що внутрішній реляційний капітал являє собою сукупність інтелектуальних ресурсів організації, до яких належать знання, робочі процеси, методики, процедурні стандарти, бази даних, а також комунікаційна та інформаційна інфраструктура. Його сутність полягає у реляційних ресурсах, сформованих внутрішніми стейкхолдерами компанії, що сприяють створенню сприятливого середовища та взаємної довіри в колективі. Доведено, що ключовими принципами управління внутрішнім реляційним капіталом, які повинні переважати у внутрішньо-організаційних взаємодіях, є партнерство, співпраця та відданість спільній справі. Основу концепції управління цим видом капіталу становлять довіра, залучення персоналу й ефективні мотиваційні механізми. На підставі аналізу факторів, що впливають на внутрішній реляційний капітал у міжнародній компанії «Модерн-Експо», встановлено, що найбільш вагомими є взаємини між працівниками, а також між працівниками та керівництвом.

Висновки. Відносини в середині підприємства визначають довіру до роботодавця, почуття безпеки та справедливості, адекватні принципи оплати праці та розвитку працівників. Вони  мають суттєвий вплив на роботу, яку виконує працівник, і його ставлення до роботодавця. З точки зору роботодавця, позитивні відносини з працівниками сприяють підвищенню їх  лояльності,  ефективності праці,  мотивації до нових викликів, інтернаціоналізації цілей компанії.