Малі модульні реактори (ММР) як фактор підвищення енергетичної стійкості металургії України
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.17706680Ключові слова:
малі модульні реактори, ММР, енергетична стійкість, металургійна галузь, енергопостачання, енергетична автономність, сталий розвиток.Анотація
У статті розкрито актуальність проблеми забезпечення енергетичної стійкості металургійної галузі України, яка є одним із ключових секторів національної економіки та водночас найбільш енергоємною. В умовах триваючої війни енергетична інфраструктура країни зазнає системних руйнувань, що призводить до перебоїв у постачанні електроенергії та зростання ризиків для стабільної роботи промислових підприємств. Металургійні комбінати, споживаючи значну частку національного енергетичного ресурсу, стають вразливими до коливань тарифів, дефіциту потужностей і порушення логістичних ланцюгів постачання енергоносіїв. Водночас, курс України на післявоєнне відновлення та інтеграцію в європейський енергетичний простір передбачає впровадження низьковуглецевих і безпечних технологій енергогенерації. У цьому контексті використання ММР постає перспективним напрямом зміцнення енергетичної автономності металургійних підприємств, забезпечення стабільності виробничих процесів та підвищення конкурентоспроможності української металургії на світовому ринку.
Метою дослідження є обґрунтування доцільності впровадження ММР у енергозабезпечення металургійної галузі України як інноваційного інструменту підвищення її енергетичної стійкості в умовах війни та післявоєнного відновлення. Здійснено оцінку енергетичної структури металургійного виробництва, аналіз техніко-економічних характеристик ММР та порівняння їх ефективності з іншими джерелами енергії. Особлива увага приділяється потенціалу ММР для стабільного, безпечного й автономного енергопостачання підприємств, зниження залежності від імпорту енергоносіїв і формування основ сталого розвитку у контексті низьковуглецевої економіки.
Проаналізовано сучасний енергетичний стан металургійної галузі, що характеризується високою енергоємністю та залежністю від централізованого постачання. Найбільші витрати енергії припадають на виплавку чавуну, виробництво сталі та прокату. Виявлено високу залежність підприємств від теплової генерації та мінімальне використання відновлюваних джерел. Нестабільність електропостачання, руйнування інфраструктури та коливання цін на енергоносії створюють додаткові ризики, що підкреслює необхідність інтеграції ММР як надійного та технологічно стійкого джерела енергії.
Здійснено аналіз основних видів енергогенераційних потужностей у металургійній галузі та перспектив інтеграції ММР. Виявлено сильні сторони теплової генерації та відновлюваних джерел енергії — наявність інфраструктури та відносну доступність ресурсів. Слабкі сторони включають високу енергоємність виробництва, залежність від імпорту палива та нестабільність постачання під час війни. Можливості розвитку полягають у впровадженні ММР як автономного, безпечного та екологічного джерела, що знижує енергетичні витрати та підвищує стійкість виробничих процесів. Загрози включають нормативно-правові бар’єри, високі капітальні інвестиції та технологічні ризики. Аналіз показав, що ММР мають конкурентні переваги щодо безпеки, автономності та стабільності постачання, що робить їх перспективними для металургії України.
Особлива увага приділяється залученню приватних інвестицій у проєкти ММР, що дозволяє знизити фінансове навантаження на державу, прискорити впровадження технології та забезпечити ефективне управління ресурсами. Державно-приватне партнерство створює умови для масштабування ММР, модернізації енергетичної інфраструктури, розвитку високотехнологічних виробництв і стимулювання економічного зростання галузі.
В результаті дослідження встановлено, що малі ММР високий потенціал для розвитку металургійної галузі України. Їх впровадження може стати стратегічним напрямом підвищення енергетичної автономності, конкурентоспроможності та сталого розвитку виробництва, забезпечуючи стабільне, безпечне й екологічно відповідальне енергопостачання металургійних підприємств.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Антон Миколайович Даценко

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.