Вертикальна інтеграція як інструмент аграрного розвитку територіальних громад

Анотація

Актуальність зумовлена потребою підвищення ефективності аграрного виробництва та зміцнення економічної самодостатності територіальних громад через впровадження механізмів вертикальної інтеграції малих і середніх підприємств. Метою статті є визначення основних стимулів та перешкод для формування та розвитку інтеграційних процесів для малих та середніх за розмірами підприємств, що спеціалізуються на вирощуванні олійних культур, а також дослідження потенціалу вертикальної інтеграції на рівні територіальної громади. Методи. У процесі підготовки статті використано системний підхід до вивчення інтеграційних процесів у аграрному секторі, що дало змогу комплексно розглянути вплив вертикальної інтеграції на розвиток територіальних громад. Застосовано методи порівняльного та економічного аналізу , структурно-логічний метод, узагальнення та індукції,  емпіричні методи спостереження та аналізу статистичних даних дали змогу оцінити сучасні тенденції у виробництві та переробці олійних культур у межах територіальних громад. Результати. Розглянуто значення аграрного сектору України в умовах повномасштабної війни. Розкрито драйвери вертикальної інтеграції. Обґрунтовано, що вертикальна інтеграція сприяє підвищенню ефективності виробництва, формуванню замкнених виробничо-збутових ланцюгів, зміцненню фінансової стійкості аграрних підприємств і розвитку соціальної інфраструктури територій. Визначено основні напрями активізації інтеграційних процесів, серед яких — стимулювання кооперації, удосконалення механізмів державної підтримки та залучення інвестицій. Науковий внесок роботи полягає у поглибленні теоретичних засад вертикальної інтеграції в аграрному секторі та обґрунтуванні її ролі як інструменту підвищення фінансової стійкості й конкурентоспроможності малих і середніх сільськогосподарських підприємств на рівні територіальних громад, що сприяє формуванню ефективної моделі їх сталого розвитку. Запропонована модель може слугувати практичною основою для зміцнення фінансової стійкості та самозабезпечення місцевих сільськогосподарських громад у періоди воєнного часу та післявоєнного відновлення.