Енергоефективна smart-інфраструктура як соціоекономічний ресурс інклюзивного розвитку громад у повоєнний період

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню концептуальних засад використання енергоефективної smart-інфраструктури як ресурсу інклюзивного розвитку територіальних громад України в умовах повоєнного відновлення. Систематизовано еволюцію концепції smart-інфраструктури від технологічного детермінізму до соціотехнічного підходу, виокремлено п'ять структурних компонентів (інтелектуальні мережі, розподілена генерація, системи накопичення, цифрові платформи, енергетичні спільноти) та визначено їх соціальні функції. Досліджено специфіку українського контексту «відновлення під вогнем»: масштаби руйнувань енергетичної інфраструктури (20 млрд дол. США прямих збитків, втрата 9 ГВт потужностей) та нові категорії вразливого населення (внутрішньо переміщені особи, ветерани, мешканці деокупованих територій). Розроблено концептуальну модель інтеграції smart-інфраструктури в стратегії інклюзивного розвитку громад, що включає п'ять блоків: суб'єкти, ресурси, механізми, результати та зовнішнє середовище. Запропоновано типологію енергетичних спільнот за критерієм інклюзивності (кооперативна, муніципальна, соціально-підприємницька, мікромережева, гібридна моделі). Обґрунтовано потенціал соціального підприємництва для реінтеграції ветеранів. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні соціотехнічної природи smart-інфраструктури та розробці концептуальної моделі, адаптованої до умов «відновлення під вогнем» з урахуванням нових категорій вразливості.