Нецінові критерії оцінки ефективності закупівель озброєння та військової техніки для потреб Національної гвардії України

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню системи нецінових критеріїв оцінювання закупівель озброєння та військової техніки для потреб Національної гвардії України. Актуальність зумовлена тим, що 88,3 % суми оборонних закупівель припадає на процедури з єдиним критерієм — ціною, а 75 % загального обсягу здійснюється поза електронною системою Prozorro. Метою дослідження є обґрунтування складу, вагомості та механізму імплементації нецінових критеріїв оцінювання закупівель ОВТ для потреб НГУ в умовах воєнного стану. Методологічну основу становлять воєнно-економічний аналіз, порівняння моделей закупівель країн НАТО та метод аналізу ієрархій (AHP). Інформаційна база: BI Prozorro, звіти StateWatch, NAKO, Армія PRO, НАЗК, ПКМУ № 363, NATO RTO-TR-SAS-069, GAO, Стратегічний огляд НАТО–Україна 2024 року. Встановлено, що ПКМУ № 363 містить інструментарій, порівнянний із best value (США), MEAT (ЄС) та LCC (НАТО), проте він не застосовується через домінування спрощених процедур воєнного стану. Емпірично виявлено наслідки цінового підходу: завищення вартості шоломів НГУ на 25 % порівняно з МОУ, перевищення ціни кодифікованих FPV-дронів на 61 %, успішність закупівель БпЛА лише 69 %. Наукова новизна. Обґрунтовано систему з п’яти критеріїв: оперативність постачання (w = 0,30), вартість життєвого циклу (0,25), відповідність бойовим потребам (0,20), надійність постачальника (0,15), прозорість (0,10). Ваги визначено методом AHP (CR = 0,02). Формула інтегрального показника сумісна з ПКМУ № 363 і може бути імплементована без змін законодавства.