Міжнародний досвід інклюзивних політик: стратегічні орієнтири для України

Анотація

Дослідження присвячене систематизації міжнародного досвіду реалізації інклюзивних політик та визначенню стратегічних орієнтирів їх адаптації до сучасних соціально-економічних умов України. В роботі розглядається трансформація інклюзії з вузькоспеціалізованого соціального інструменту у багатовекторний механізм підтримки економічного зростання та збереження людського капіталу в умовах воєнних викликів.

Методологічну основу становлять системний, порівняльний та інституційний підходи, що дозволили здійснити аналіз моделей інклюзивних політик. Застосування методів узагальнення та структурно-функціонального аналізу сприяло виявленню ключових характеристик національних стратегій інклюзії та оцінці їхньої потенційної результативності.

У межах дослідження виокремлено три базові моделі інклюзивних політик: європейську (континентальну), англосаксонську та скандинавську. Аналіз свідчить про суттєві відмінності у ролі держави та механізмах залучення населення до соціально-економічних процесів. Зокрема, висвітлено особливості європейської моделі щодо інституційної стабільності, англосаксонської – у частині ринкових стимулів на ринку праці, та скандинавської – щодо реалізації принципу «інклюзії за замовчуванням» через інвестиції в людський капітал. На основі проведеного аналізу окреслено передумови для формування адаптивної моделі інклюзивної політики в Україні, яка може поєднувати елементи зазначених підходів.

Зроблено висновок, що впровадження інклюзивних практик у постконфліктну економіку є вагомим чинником переходу від пасивної соціальної підтримки до активного залучення громадян до економічної діяльності. Запропоновані підходи спрямовані на підвищення ефективності використання людського капіталу, нівелювання соціально-економічної нерівності та зміцнення стійкості України в процесі повоєнного відновлення.