Регулювання праці та зайнятості в регіонах України

Анотація

Метою статі є визначення проблем, обґрунтування довготривалих і нагальних пріоритетів регулювання зайнятості та регіональних ринків праці України в умовах поєднання спектру глобальних, макрорегіональних (пан-європейських), національних соціально-економічних викликів. Методологію дослідження складають підходи до формування системної стратегії подолання наслідків періоду воєнного стану, модернізації, збалансування територіальних пропорцій економіки і сфери зайнятості, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників і працівників, реалізації євроінтеграційних прагнень України. Серед основних результатів: дослідження сучасних методологічних засад формування і регулювання загальнонаціонального ринку праці та його регіональних складових; виявлення вкорінених і поточних проблем функціонування сфери зайнятості, галузевих і територіальних ринків праці, ієрархізованої діяльності з управління ними в Україні; визначення ближчих і довгострокових пріоритетів модернізації вітчизняних територіальних ринків праці, Державної служби зайнятості та її регіональних підрозділів, узгоджених з принципами і практикою управління працею і зайнятістю в розвинутих країнах Європейського макрорегіону; обґрунтування механізмів і стратегічних пріоритетів комплексного розв’язання завдань диверсифікації і збалансування територіальних господарських систем, стимулювання продуктивної зайнятості, підвищення професійно-кваліфікаційного потенціалу населення, створення гідних умов праці, запобігання відтоку з України робочої сили. Висновок полягає у вагомій ролі підвищення ефективності механізмів регулювання праці та зайнятості на регіональному рівні в реалізації послідовної стратегії сталого господарського, інноваційного та соціального розвитку України, поліпшення якості відтворення трудового потенціалу населення, посилення резильєнтності вітчизняних суб’єктів господарювання і громад.