Інклюзивне соціальне житло як стратегічний інструмент досягнення ЦСР

Анотація

Метою статті є визначення ролі та стратегічного значення інклюзивного соціального житла як дієвого інструменту сприяння досягненню Цілей сталого розвитку (ЦСР) та стабілізації суспільного життя в Україні в умовах загострення житлової кризи та зростання потреб вразливих груп населення (ВПО, особи з обмеженими фізичними здібностями).

Методи. Дослідження базується на системному аналізі наукового доробку вітчизняних та зарубіжних вчених, присвяченого соціальному житлу та ЦСР. Використано методи порівняльного аналізу для вивчення міжнародного досвіду (Нідерланди, Данія, Австрія) та методи класифікації та синтезу для обґрунтування ключових ознак та потенційних бонусів інклюзивного житла. Застосовано стратегічний підхід для визначення прямого та опосередкованого впливу цього інструменту на соціальну, економічну та екологічну складові сталого розвитку.

Результати. Виявлено, що існуючі наукові підходи не пропонують цілісної операційної моделі інтеграції принципів інклюзивності у житлову політику України, а також відсутня система показників для оцінки стратегічної ролі соціального житла як інструменту ЦСР. На основі синтезу визначено, що інклюзивне соціальне житло являє собою цілісне середовище, що характеризується рівністю прав, архітектурною та економічною доступністю, безбар’єрністю та соціальною згуртованістю. Обґрунтовано, що його масштабізація створює соціально-гуманітарні (інтеграція ВПО), економічні (стимулювання будівництва) та екологічні (енергоефективність) бонуси. Встановлено, що інклюзивне соціальне житло безпосередньо сприяє досягненню ЦСР.

Висновки. Інклюзивне соціальне житло набуває значення не лише як соціальний інструмент, а і як стратегічний каталізатор для стабілізації суспільного життя та прискорення досягнення ЦСР в Україні в контексті післявоєнного відновлення. Масштабізація цього житла є стратегічною інвестицією у формування сталого, згуртованого та екологічно відповідального суспільства. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці конкретних механізмів реалізації цього потенціалу.