Впровадження штучного інтелекту у моделі економічного управління для мінімізації корупційних ризиків

Автор(и)

  • Тетяна Василівна Штерма доктор економічних наук, доцент, декан факультету інформаційних технологій та економіки, Приватний вищий навчальний заклад «Буковинський університет», м. Чернівці, Україна https://orcid.org/0000-0002-7623-3738
  • Андрій Сергійович Луківський магістр, Приватний вищий навчальний заклад «Буковинський університет», м. Чернівці, Україна https://orcid.org/0009-0005-5750-9697
  • Сергій Дмитрович Луківський магістр, Приватний вищий навчальний заклад «Буковинський університет», м. Чернівці, Україна https://orcid.org/0009-0006-7206-6238

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.14959270

Ключові слова:

цифровізація, блокчейн, хмарні обчислення, аналітика великих даних, фінансові операції

Анотація

У сучасних умовах цифрової трансформації економічного управління штучний інтелект (далі – ШІ) відіграє ключову роль у підвищенні ефективності державного управління та боротьби з корупцією. Використання ШІ дозволяє зменшити вплив людського фактора на процеси прийняття рішень, підвищити рівень прозорості та підзвітності державних інституцій, а також забезпечити автоматизований аналіз і виявлення корупційних ризиків. Водночас застосування ШІ у цій сфері породжує низку викликів, зокрема щодо кібербезпеки, етичних аспектів використання алгоритмів та правового регулювання автоматизованих рішень. Враховуючи стратегічне значення антикорупційної політики для сталого розвитку України, дослідження питань інтеграції ШІ у систему економічного управління є вкрай важливим та актуальним. Мета – дослідити можливості застосування штучного інтелекту у сфері економічного управління для мінімізації корупційних ризиків, проаналізувати основні виклики та запропонувати рекомендації щодо ефективної інтеграції ШІ у державне управління, враховуючи світовий досвід та національні особливості. Методи. У дослідженні застосовано комплексний підхід, що включає методи системного аналізу, порівняльно-правового дослідження, контент-аналізу нормативно-правових актів, а також статистичні методи для оцінки ефективності використання ШІ у сфері боротьби з корупцією. Використано кейс-аналіз впроваджених в Україні цифрових антикорупційних рішень, зокрема платформ «Прозорро», «Dozorro», системи електронної ідентифікації ID.GOV.UA, а також міжнародний досвід застосування ШІ для протидії корупційним схемам. Результати. Дослідження підтвердило, що впровадження штучного інтелекту у систему економічного управління сприяє автоматизації процесів моніторингу фінансових потоків, аналізу ризиків, перевірки доброчесності державних службовців та підвищенню рівня відкритості державних даних. Виявлено основні проблеми, що перешкоджають ефективному використанню ШІ у сфері боротьби з корупцією, серед яких низький рівень цифрової грамотності, загрози кібербезпеки, ризики дискримінації через упереджені алгоритми та відсутність належного правового регулювання. Висновки. Для ефективної інтеграції ШІ у систему економічного управління необхідно вдосконалити законодавче забезпечення автоматизованих рішень, впроваджувати механізми незалежного аудиту алгоритмів, посилювати заходи кібербезпеки та розвивати цифрову грамотність населення. Використання передових технологій, таких як блокчейн, хмарні обчислення та аналітика великих даних, у поєднанні з міжнародним досвідом, дозволить значно підвищити ефективність антикорупційних заходів. Врахування зазначених рекомендацій сприятиме підвищенню рівня довіри до державних інституцій, зниженню корупційних ризиків та покращенню інвестиційного клімату в Україні.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-28

Як цитувати

Штерма, Т. В., Луківський, А. С., & Луківський, С. Д. (2025). Впровадження штучного інтелекту у моделі економічного управління для мінімізації корупційних ризиків. Здобутки економіки: перспективи та інновації, (15). https://doi.org/10.5281/zenodo.14959270

Номер

Розділ

Економіка та інновації