Аналіз сучасних моделей впливу мінімальної заробітної плати на ринок праці

Анотація

Метою дослідження є узагальнення теоретичних та емпіричних підходів до оцінки впливу мінімальної заробітної плати на ринок праці та виявлення механізмів, завдяки яким зміни в політиці мінімальної заробітної плати (МЗП) впливають на зайнятість, продуктивність праці та поведінку підприємств в умовах формальної та неформальної зайнятості.

Методи. Методологічну основу становлять такі методи: аналіз і синтез – для систематизації наукових підходів; порівняльний аналіз – для зіставлення результатів досліджень у різних економічних системах; структурно-логічний підхід – для виокремлення основних механізмів впливу МЗП у межах неокласичної, монопсонічної моделей, теорії ефективної заробітної плати та моделей адаптації. Інформаційною базою дослідження є результати міжнародних наукових праць та економетричні оцінки впливу МЗП на ринок праці.

Результати. Встановлено, що традиційні прогнози неокласичної теорії щодо зниження попиту на низькокваліфіковану робочу силу не знаходять систематичного підтвердження в емпіричних даних. Моделі, що враховують ринкові фрикції (зокрема, монопсонічні моделі, теорії ефективної заробітної плати та адаптації), пояснюють стабільні або нейтральні ефекти зайнятості шляхом підвищення продуктивності, зменшення плинності кадрів, перекладання витрат на споживачів або вихід низькопродуктивних підприємств із ринку. Економіки з високим рівнем неформальності характеризуються специфічними механізмами адаптації, зокрема змінами в структурі офіційних та неофіційних виплат.

Висновки. Мінімальна заробітна плата є багатофункціональним інструментом, ефективність якого визначається рівнем конкуренції на ринку праці, масштабами тінізації та інституційної спроможності держави. Комплексний підхід до моделювання впливу МЗП, що враховує якість праці, продуктивність та поведінку підприємств, є необхідним для коректного оцінювання загальних економічних і перерозподільчих наслідків її підвищення.