Організаційно-економічні засади підвищення ефективності управління персоналом будівельних підприємств з урахуванням гендерного аспекту

Автор(и)

  • Вікторія Вікторівна Титок кандидат економічних наук, доцент, кафедра економіки будівництва, будівельний факультет, Київський національний університет будівництва і архітектури, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9527-3006
  • Олена Миколаївна Ємельянова кандидат наук з державного управління, доцент, кафедра організації та управління будівництвом, будівельний факультет, Київський національний університет будівництва і архітектури, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9831-4734
  • Катерина Олександрівна Лаврухіна кандидат економічних наук, доцент, кафедра економіки будівництва, будівельний факультет, Київський національний університет будівництва і архітектури, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2417-7153

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.14962960

Ключові слова:

гендерна рівність, кадровий менеджмент, продуктивність праці, кар’єрне зростання, гендерні стереотипи, жінки в будівництві, гендерний підхід, корпоративна культура, мотивація працівників

Анотація

Кадровий менеджмент є важливим аспектом забезпечення ефективності та стабільності будь-якої організації. Одним із головних елементів цього процесу є врахування гендерної рівності, яка значно впливає на формування організаційної культури, продуктивність праці та створення інклюзивного середовища для всіх працівників. Урахування гендерного підходу в управлінні персоналом сприяє більш справедливому розподілу можливостей для карєрного росту, професійного розвитку та зростання рівня мотивації серед співробітників.

Особливо важливим є застосування гендерних підходів у таких галузях, як будівництво, де традиційно домінують чоловіки. Це створює певний дисбаланс у кадровій структурі та є однією з причин низької участі жінок у виробничих процесах. Станом на 2023 рік, лише 14,6% жінок працюють в будівельній сфері, що свідчить про наявність стереотипів щодо «чоловічих» професій, а також про обмежені можливості для жінок у цій галузі.

Заробітна плата в будівництві є важливим чинником, який також має гендерний аспект. Попри певні відмінності у рівні оплати праці між чоловіками та жінками в цій сфері, жінки іноді отримують вищу заробітну плату завдяки своїм позиціям на керівних або адміністративних посадах. Однак у загальному контексті, жінки в Україні отримують на 15% менше, ніж чоловіки, що свідчить про наявність гендерного розриву в оплаті праці.

Впровадження гендерно чутливих підходів у кадровому менеджменті може допомогти зменшити ці диспропорції. Це охоплює створення рівних можливостей для жінок на технічних та інженерних спеціальностях, забезпечення рівного доступу до карєрного зростання й усунення стереотипів, які існують на ринку праці. Аналіз гендерного впливу на продуктивність праці показує, що організації, де впроваджені гендерні підходи, досягають вищих результатів у своїй діяльності. Політики гендерної рівності також покращують моральний клімат у колективі, сприяють високій мотивації та зниженню стресу серед працівників.

Застосування таких підходів допомагає не лише підвищити ефективність праці, а й сприяє розвитку корпоративної культури, яка є основою для сталого розвитку організації. Успішне впровадження гендерної рівності в кадровій політиці допомагає створити здорове, інклюзивне середовище, яке підтримує рівні можливості для всіх працівників незалежно від їхньої статі, що своєю чергою сприяє підвищенню загальної продуктивності організації.

Отже, дослідження гендерних аспектів у кадровому менеджменті є важливим етапом у розвитку сучасних підприємств, і застосування гендерно чутливих політик у будівельній галузі може стати основою для підвищення продуктивності праці та покращення морального клімату в колективі.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-03

Як цитувати

Титок, В. В., Ємельянова, О. М., & Лаврухіна, К. О. (2025). Організаційно-економічні засади підвищення ефективності управління персоналом будівельних підприємств з урахуванням гендерного аспекту. Здобутки економіки: перспективи та інновації, (16). https://doi.org/10.5281/zenodo.14962960