Модернізація інструментів валютної політики НБУ в умовах цифровізації економіки

Анотація

Метою статті є оцінка відповідності інструментарію валютної політики НБУ вимогам цифрової економіки та визначення напрямів його модернізації на основі аналізу світового досвіду. Застосовано методи системного та порівняльного аналізу, узагальнення. Виявлено чотири чинники цифровізації що впливають на інструментарій валютної політики: поява приватних цифрових активів (криптовалюти та стейблкоїни), впровадження цифрових валют центральних банків (CBDC), технології RegTech і SupTech, перехід до електронних платформ та алгоритмічного виконання угод на валютних ринках. Встановлено що ефективність облікової ставки як інструменту валютної політики обмежується значним масштабом фінансових операцій поза банківською системою — обсяг криптовалютних транзакцій українських користувачів за липень 2023 — червень 2024 року становив еквівалент 106,1 млрд дол США, а квартальна прогнозна модель не враховує операції з криптоактивами. Валютні інтервенції НБУ зберігають дискреційний характер в умовах цифрової трансформації глобальних валютних ринків; приєднання НБУ до Глобального кодексу валютного ринку є важливим практичним кроком у напрямі міжнародних стандартів цифровізованого ринку. Традиційні заходи з управління потоками капіталу виявляють системну неефективність щодо транскордонного переміщення криптоактивів, оскільки стейблкоїни та інші криптоактиви функціонують поза банківською системою — ключовою ланкою валютного нагляду. Е-гривня перебуває на стадії концептуального опрацювання; її практична значущість як інструменту валютної політики залежатиме від рівня довіри до національної валюти в умовах тривалої війни. Інструментарій валютної політики НБУ частково відповідає вимогам цифрової економіки; системною проблемою залишається відсутність регуляторного охоплення крипторинку що обмежує ефективність усіх трьох традиційних інструментів. Напрямами модернізації визначено: запровадження моніторингу операцій на крипторинку на основі ШІ; адаптацію валютних інтервенцій до стандартів Глобального кодексу валютного ринку; впровадження технологій RegTech та SupTech до системи валютного нагляду відповідно до Зеленої книги НБУ