Визначення сутності екосистеми соціального підприємництва та її моделювання

Анотація

Метою статті є дослідити сутність екосистеми соціального підприємництва крізь призму аналізу її компонентів. Підприємницька екосистема – це надскладна, але адаптивна система, яка потребує як практичних, так і теоретичних аналізів. З появою нових суспільних викликів, зі сторони науковців та практиків відбулось глибинне переосмислення ролі підприємництва для розвитку не лише економічного добробуту. Крізь аналіз дій усіх стейкхолдерів процесу, причому як внутрішніх, так і зовнішніх сторін, цим дослідженням виведено ключові стовпи екосистеми: як майданчик товарів та послуг, що при діянні розвивається та залучає певну сукупну кількість учасників. У цій роботі значний акцент було зроблено на аналізі складових ресурсів, які підтримують екосистемне діяння. Серед них розглянуто питання фізичної інфраструктури, попиту, стейхолдерів, кадрового ресурсу, знань, лідерства та фінансів.

Окрім кроків, які варто здійснити, щоб розбудувати екосистему, ця робота розглядає аспекти, які допомагають екосистемі функціонувати ефективно. Крім того, діяльність екосистеми невіддільна від контексту. Репрезентативний аналіз діяльності підприємницької екосистеми, незалежно від рівня, взаємопов’язаний із мережевістю, формальними та неформальними інституціями. На основі цього аналізу, було виведено інтегровану модель підприємницької екосистеми.

Екосистема соціального підприємництва має свою надбудову – соціальну орієнтованість. На усіх типологічних рівнях, що стосуються як і зовнішніх механізмів, так і внутрішніх, бізнеси мислять категоріями сталого розвитку та вирішення суспільних викликів.  

Варто зауважити, що не існує єдиного механізму, як правильно збудувати підприємницьку екосистему, утім, результатом цього дослідження є виведення аспектів, на які варто звертати увагу і підприємницям, і решті зацікавленим сторонам процесу у побудові екосистеми.

Ця стаття є прикладною для досвіду України за рахунок аналізу екосистем не лише на одному етапі чи рівні. Ще на етапі зародження бізнеси уже можуть формувати ефективні практики для своїх громадських, регіональних, а згодом і національних рівнів.