Ефект масштабування цифрових ризиків у банківському секторі: виклики BigTech-концентрації та штучного інтелекту

Анотація

Стаття присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів виникнення й поширення ефекту швидкого масштабування цифрових ризиків у сучасному банківському секторі, а також визначення системних викликів, зумовлених концентрацією ринку навколо BigTech-провайдерів та стрімким упровадженням технологій штучного інтелекту, з метою розробки проактивних інструментів забезпечення фінансової стабільності.

У дослідженні використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема: методи системно-структурного та порівняльного аналізу – для вивчення природи трансформації фінансових криз; статистико-економічний та трендовий аналіз даних Національного банку України – для оцінювання динаміки безготівкових розрахунків; інструменти економіко-математичного моделювання та індексного аналізу – для декомпозиції інтегральних показників системної кібервразливості; метод логічного узагальнення – для формування висновків і рекомендацій щодо вдосконалення регуляторної політики.

У результаті проведених досліджень з’ясовано нелінійну природу цифрових загроз у фінансовому секторі та ідентифіковано феномен «банківського спринту». Проаналізовано динаміку операцій із платіжними картками в Україні за 2023–2025 роки, що підтвердило критичну залежність національної економіки від стійкості цифрових каналів зв’язку. Визначено структуру системної кібервразливості через взаємодію ворожого, технологічного та фінансового компонентів у моделі SCyMoN. Побудовано профіль операційних ризиків ключових постачальників ІКТ-послуг та доведено наявність високого рівня спільної динаміки уразливостей постачальників і комерційних банків. Виокремлено нові загрози промислового використання генеративного штучного інтелекту кіберзлочинцями й оцінено досвід упровадження проактивних data-driven моделей управління ризиками, європейських стандартів регулювання та функціонування вітчизняної автономної мережі POWER BANKING.

Доведено, що нейтралізація ефекту швидкого масштабування цифрових ризиків вимагає відмови від реактивних підходів на користь динамічного моніторингу операційної стійкості. Обґрунтовано необхідність консолідації зусиль регуляторів і банків за трьома стратегічними напрямами: гармонізація національних нормативних актів із європейським законодавством, розгортання проактивних систем машинного навчання для виявлення аномалій та розширення автономних інфраструктур подвійного призначення для протидії інфраструктурним шокам.