Інтегрована звітність як інструмент розкриття додаткової інформації фінансових установ

Анотація

Актуальність  дослідження  зумовлена критичною важливістю інтегрованої звітності в сучасному глобалізованому бізнес-середовищі. Інтегрована звітність забезпечує цілісне уявлення про результати діяльності фінансових установ, що включає фінансовий, виробничий, людський, інтелектуальний, природний і соціальний капітал. Цей підхід дає змогу фінансовим установам прогнозувати продуктивність, керувати ризиками та забезпечувати стійке зростання в умовах таких викликів, як зміна клімату та перерозподіл ресурсів. Метою статті є структурування етапів історичного розвитку інтегрованої звітності шляхом організації усталених підходів і значущих подій відповідно до кожного визначеного етапу. У статті наголошується на еволюції інтегрованої звітності, зосереджуючись на її ролі в уніфікації звітів, які узгоджуються з довгостроковими стратегіями фінансових установ. Крім того, у публікації протиставляється капіталізм зацікавлених сторін з капіталізмом сталого розвитку. Методи дослідження включають, зокрема, теоретичні методи дослідження: огляд літератури (аналіз існуючих теоретичних основ і концепцій); групування, систематизування, порівняльний аналіз; історична контекстуалізація, емпіричні методи дослідження: аналіз, синтез даних (об’єднання якісних і кількісних даних із різних джерел, щоб отримати уявлення про ефективність і проблеми інтегрованої звітності), узагальнення, спостереження та опис. Результати дослідження продемонстрували, що інтегрована звітність є важливою для корпоративної прозорості, поєднуючи фінансову інформацію та інформацію про сталий розвиток, щоб забезпечити цілісне уявлення про ефективність організації та створення вартості. Висновки наголошують на важливості розуміння історичних віх у розвитку інтегрованої звітності для розуміння поточного ландшафту та майбутніх тенденцій у корпоративній звітності. Перспективи подальших досліджень історичного розвитку інтегрованої звітності могли б вивчити її вплив на корпоративну прозорість, прийняття рішень зацікавленими сторонами, впровадження глобальних стандартів і її роль у просуванні сталої ділової практики.