Ретроспектива податкового комплаєнсу у світі

Анотація

Стаття присвячена дослідженню історичної еволюції податкового комплаєнсу у світовій практиці та визначенню ключових етапів його становлення. Особливу увагу звернуто на трансформацію підходів до взаємодії податкових органів і платників податків. Окремо досліджено розвиток концепції cooperative compliance.

Мета. Метою статті є систематизація та критичне осмислення основних етапів становлення і трансформації податкового комплаєнсу у світовій практиці, а також обґрунтування сучасних тенденцій і перспектив його подальшого розвитку.

 Методи. Методологічну основу дослідження становлять історико-генетичний, системний, порівняльно-правовий, інституційний та структурно-функціональний підходи, а також методи аналізу, синтезу, узагальнення й систематизації. Їх застосування дало змогупростежити еволюцію податкового комплаєнсу в різних країнах, визначити ключові етапи його інституційного становлення, зіставити національні моделі та виявити трансформацію інструментів від фіскального контролю до ризик-орієнтованої, превентивної та партнерської взаємодії податкових органів із платниками.

 Результати. Розкрито теоретичні передумови виникнення та формування податкового комплаєнсу. Простежено еволюцію взаємовідносин між податковими органами та платниками податків. Визначено основні етапи становлення податкового комплаєнсу у світовій практиці та обґрунтовано критерії їх розмежування. Проаналізовано роль міжнародних організацій та інституцій у формуванні сучасних стандартів податкового комплаєнсу. Проведено порівняння національних моделей податкового комплаєнсу у провідних країнах світу та визначено їх спільні й відмінні характеристики. Оцінено основні тенденції та перспективи розвитку податкового комплаєнсу у світі з урахуванням цифрової трансформації. Обґрунтовано можливості адаптації міжнародного досвіду до сучасних умов розвитку системи податкового адміністрування України.

Висновки. У висновках зазначено, що подальший розвиток податкового комплаєнсу визначатиметься поглибленням цифровізації, використанням аналітичних інструментів і штучного інтелекту, а також посиленням міжнародної координації у сфері оподаткування.