Екологічний податок – фіскально-кадастровий важіль державного регулювання в царині природокористування

Автор(и)

  • Петро Миколайович Боровик канд. екон. наук, доцент, доцент кафедри геодезії, картографії і кадастру Уманський національний університет, м. Умань, Україна https://orcid.org/0000-0001-7971-1718
  • Ірина Олександрівна Удовенко канд. екон. наук, доцент, доцент кафедри геодезії, картографії і кадастру Уманський національний університет садівництва, м. Умань, Україна https://orcid.org/0000-0001-5971-8365
  • Оксана Іванівна Крочак канд. екон. наук, доцент, доцент кафедри обліку і оподаткування Уманський національний університет, м. Умань, Україна https://orcid.org/0000-0003-1212-0010
  • Наталія Олександрівна Гнатюк канд. біолог. наук, доцент, доцент кафедри екології та безпеки життєдіяльності Уманський національний університет, м. Умань, Україна https://orcid.org/0000-0002-4159-9924
  • Дмитро Анатолійович Швець здобувач вищої освіти освітнього рівня Бакалавр Уманський національний університет, м. Умань Україна https://orcid.org/0009-0005-9973-338X

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.18409594

Ключові слова:

екологічне оподаткування, забруднюючі речовини, кадастри природних ресурсів, викиди та скиди, державне регулювання, природокористування.

Анотація

Екологічний податок є важелем фіскального регулювання з ознаками рентно-ресурсної та кадастрової податкової форми, що забезпечує бюджетні надходження та стимулює раціональне природокористування. Метою дослідження є систематизація практики його використання, вивчення основних переваг та недоліків, а також напрацювання напрямів його вдосконалення. Методологічна база дослідження охоплює аналіз позитивних наслідків та виявлення проблем від використання екологічного податку в Україні, а також наукове обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення порядку його нарахування, сплати та підвищення рівня його позитивного сприйняття. В роботі використані методи аналізу і синтезу, критичного порівняння, табличне і графічне представлення результатів дослідження.

Результати дослідження показали, що позитивними наслідками від екологічного податку є: здатність формувати дохідну базу бюджетів; стимулювання його платників до зменшення негативного впливу на довкілля; простота механізму його справляння; практика використання в державах Європейського Союзу; формування у платників відповідального ставлення до користування природними багатствами та їх збереження.

Разом із тим національна система екологічного оподаткування характеризується такими недоліками: недостатній рівень податкового навантаження на платників екологічного податку; випадки нецільового спрямування коштів, акумульованих за його допомогою; обмежені можливості щодо ефективного контролю за обсягами забруднення довкілля у суб’єктів малого бізнесу та домогосподарств.

Висновки. Вирішувати перераховані нами проблеми доцільно шляхом: повного обстеження екологічного стану природного середовища; збільшення розмірів ставок екологічного податку (передусім за понадлімітні обсяги забруднення); тимчасового звільнення малих підприємств і домогосподарств від сплати екологічного податку, зобов’язавши їх закупити обладнання, необхідне для екологічного контролю; систематичного оприлюднення офіційної інформації щодо обсягів надходжень екологічного податку та використання коштів на реалізацію природоохоронних програм і екологічних ініціатив як на державному, так і на місцевих рівнях.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-29

Як цитувати

Боровик, П. М., Удовенко, І. О., Крочак, О. І., Гнатюк, Н. О., & Швець, Д. А. (2026). Екологічний податок – фіскально-кадастровий важіль державного регулювання в царині природокористування. Здобутки економіки: перспективи та інновації, (26). https://doi.org/10.5281/zenodo.18409594

Номер

Розділ

Облік, аналіз і аудит в умовах цифрової трансформації