Оцінка впливу наукової діяльності освітніх установ на розвиток високотехнологічних галузей: приклад країн ОЕСР

Анотація

Високий рівень інноваційної діяльності є запорукою забезпечення конкурентоспроможності промислового сектору в умовах Індустрії 4.0. Метою дослідження є визначення впливу наукової діяльності освітніх установ на розвиток високотехнологічних галузей, а саме на кількість високотехнологічних патентів в країнах ОЕСР. Також, в роботі здійснюється ідентифікація та кількісна оцінка ключових детермінант патентної активності у країнах ОЕСР з урахуванням впливу наукової діяльності, інвестицій у дослідження та розробки, людського капіталу й інституційного середовища у розвитку високотехнологічних галузей економіки. Дослідження спрямоване на поглиблення розуміння механізмів формування патентного потенціалу як індикатора інноваційного розвитку та довгострокового економічного зростання. Методологічну основу становлять положення теорій ендогенного зростання та економіки інновацій. У статті використано методи економетричного аналізу панельних даних, зокрема динамічні моделі з застосуванням узагальненого методу моментів, що дозволяє врахувати ендогенність пояснювальних змінних, часову інерційність патентної активності та структурні відмінності між країнами. Емпіричну базу сформовано на основі статистичних даних ОЕСР та WIPO. Було виявлено наступні фактори впливу на обсяги патентування: статистично значущий позитивний вплив витрат державного та приватного секторів на дослідження і розробки; обмежений не статистично значущий вплив витрат освітнього сектору на дослідження і розробки; негативний ефект часової інерційності та густоти дослідників. Також виявлено нелінійний характер впливу окремих факторів, зокрема наявність можливих порогових ефектів інвестицій та чисельності наукових кадрів. Доведено, що високотехнологічні патенти виступають важливим чинником розвитку інноваційних секторів та міжнародної конкурентоспроможності економік. Результати дослідження свідчать про необхідність формування комплексної державної політики, орієнтованої на підтримку наукової діяльності, розвиток людського капіталу та покращення інституційних умов інноваційної діяльності. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих висновків для обґрунтування стратегій інноваційного розвитку та стимулювання патентної активності у країнах ОЕСР.