Медичні кооперативи в міжнародній практиці: традиційні та інноваційні підходи

Автор(и)

  • Тетяна Адамівна Костишина доктор економічних наук, професор, завідувачка кафедри управління персоналом, економіки праці та економічної теорії, Полтавський університет економіки і торгівлі, м. Полтава, Україна https://orcid.org/0000-0003-4776-5150
  • Олександр Васильович Манжура доктор економічних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи ЗВО, Полтавський університет економіки і торгівлі, м. Полтава, Україна https://orcid.org/0000-0003-4840-9238
  • Андрій Олексійович Пантелеймоненко доктор економічних наук, професор, професор кафедри менеджменту та інформаційних технологій, Комунальний заклад вищої освіти «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія» Полтавської обласної ради, м. Кременчук, Україна https://orcid.org/0000-0003-3714-1934
  • Людмила Михайлівна Шимановська-Діанич доктор економічних наук, професор, звідувачка кафедри менеджменту, Полтавський університет економіки і торгівлі, м. Полтава, Україна https://orcid.org/0000-0001-6499-0953

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.18472098

Ключові слова:

медичні кооперативи, стоматологічні кооперативи, кооперативи стоматологів, кооперативи лікарів, кооперативи студентів-медиків, медичні закупівельні кооперативи, соціальні кооперативи, кооперативи даних, кооперативи медичних даних, традиційні кооперативи, традиційні моделі, інноваційні підходи, демократичне управління, солідарна економіка, медична галузь, охорона здоров’я, цифрові дані пацієнтів.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню кооперативів у сфері охорони здоров’я, що займають помітне місце серед неприбуткових організацій у багатьох країнах світу. З’ясовано, що такі кооперативи вміло поєднують ринкові механізми з соціальними цілями на основі демократичного управління та колективної власності. Актуальність теми зумовлена загостренням структурних проблем у сфері охорони здоров’я, зокрема зростанням вартості медичних послуг, нерівномірною територіальною доступністю медичної допомоги, дефіцитом медичних кадрів і посиленням цифровізації. У статті систематизовано міжнародний досвід розвитку медичних кооперативів. Акцентовано, що нині в світі функціонують 3300 таких економічних організацій у понад 76 країнах. Вони забезпечують доступ до медичних послуг для близько 100 млн домогосподарств. Проаналізовано традиційні моделі медичних кооперативів на прикладі соціальних і професійних кооперативів Італії, інтегрованих кооперативних систем Іспанії, кооперативних центрів здоров’я Франції, закупівельних і сервісних кооперативів лікарів у Німеччині, кооперативів медичного страхування та сільських лікарняних мереж у США, а також кооперативних медичних організацій Канади, Аргентини та Індії. Окрему увагу приділено інноваційним формам – кооперативам медичних даних пацієнтів (Health Data Cooperatives), що вже функціонують у країнах Європи та поєднують кооперативні принципи з цифровими технологіями, забезпечуючи пацієнтам контроль над персональними даними та їх використанням у наукових дослідженнях. Здійснено класифікацію медичних кооперативів за типами учасників (лікарі, пацієнти, громади), функціональним призначенням (надання послуг, страхування, закупівлі, управління даними). Обґрунтовано, що медичні кооперативи сприяють зниженню витрат, розвитку превентивної медицини, реінвестуванню прибутку та підвищенню соціальної згуртованості. На основі узагальнення міжнародного досвіду сформульовано рекомендації щодо можливостей адаптації кооперативних моделей у системі охорони здоров’я України, що цілком співпадає з її державною політикою.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-30

Як цитувати

Костишина, Т. А., Манжура, О. В., Пантелеймоненко, А. О., & Шимановська-Діанич, Л. М. (2026). Медичні кооперативи в міжнародній практиці: традиційні та інноваційні підходи. Здобутки економіки: перспективи та інновації, (26). https://doi.org/10.5281/zenodo.18472098

Номер

Розділ

Світове господарство і міжнародні економічні відносини