Економічна ефективність цифровізації соціальних послуг для підвищення адресності державних виплат

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного економічного обґрунтування доцільності цифровізації державних соціальних послуг в умовах обмежених бюджетних ресурсів і підвищених вимог до прозорості цільового спрямування виплат. Мета статті: обґрунтувати економічну ефективність цифровізації соціальних послуг в Україні шляхом аналізу технологічних платформ «Дія» та Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, оцінити механізми підвищення адресності державних виплат і визначити напрями підвищення результативності цифрових систем. Методи: для досягнення мети застосовано системний аналіз нормативно-правових документів і технічних звітів щодо функціонування платформ «Дія» та Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (критерії відбору: офіційні джерела Мінсоцполітики України, Мінцифри України та верифіковані наукові публікації 2023–2025 рр.); порівняльний аналіз показників адміністративних витрат до та після впровадження цифрових платформ; концептуальний аналіз витрат і соціально-економічних ефектів цифровізації шляхом зіставлення кількісних індикаторів з опублікованими звітами OECD та Мінсоцполітики України. Результати: встановлено, що впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (з 2021 р.) забезпечило охоплення понад 17 програм соціальної допомоги, інтеграцію 15 баз даних та обслуговування понад 15 000 фахівців; платформа «Дія» охопила близько 22 млн користувачів та понад 140 послуг. За даними Мінсоцполітики України та порівняльного аналізу звітів OECD (2024), адміністративні витрати на оброблення заявок скоротилися з 8–10 % до 2–3 % від загальних соціальних видатків, час оброблення – на 40–50 %. Висновки: доведено, що інтегровані цифрові платформи є економічно ефективним інструментом управління соціальними послугами. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні трирівневої системи показників оцінювання ефективності (витратний, результативний та інклюзивний рівні) та виявленні системних перешкод упровадження. Практична значущість результатів полягає в можливості їх використання органами державного управління в процесі планування цифрової трансформації соціальної сфери. Перспективи досліджень пов’язані з розробленням моделей кількісного оцінювання довгострокової ефективності та вдосконаленням методів аналізу впливу цифровізації на інклюзивність послуг для вразливих груп.