Порівняльний аналіз міжнародних та європейських стандартів нефінансового звітування

Анотація

У статті комплексно досліджено сутність, економічний зміст і трансформаційне значення нефінансового звітування в умовах глобалізації світової економіки, посилення конкуренції, цифровізації бізнес-процесів та зростання вимог до прозорості й підзвітності діяльності підприємств. Доведено, що традиційна фінансова звітність є обмеженою з точки зору відображення повного спектра впливів діяльності компаній, зокрема на довкілля, соціальне середовище та систему корпоративного управління, що обумовлює необхідність активного розвитку нефінансової звітності. Визначено її роль як важливого інструменту формування довіри з боку інвесторів, кредиторів, держави та суспільства, а також як чинника підвищення прозорості, відповідальності та ефективності управління підприємствами. Розкрито значення нефінансової звітності у контексті концепції ESG, яка інтегрує екологічні, соціальні та управлінські аспекти діяльності бізнесу та виступає ключовим орієнтиром для прийняття інвестиційних рішень. Проведено поглиблений порівняльний аналіз міжнародних стандартів нефінансового звітування, зокрема GRI, SASB, TCFD та ISSB, а також європейських підходів, сформованих на основі директив NFRD і CSRD та стандартів ESRS. Встановлено ключові відмінності між міжнародними та європейськими стандартами за критеріями обов’язковості застосування, рівня регуляторного впливу, структури, цільового спрямування, ступеня деталізації та географічного охоплення. Обґрунтовано необхідність гармонізації національної системи нефінансового звітування в Україні з міжнародними та європейськими вимогами як стратегічної передумови інтеграції до європейського економічного простору, підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Окреслено сучасні тенденції розвитку нефінансового звітування, серед яких стандартизація показників, інтеграція фінансової та нефінансової інформації, цифровізація процесів звітування, розвиток інтегрованої звітності, а також посилення ролі ESG-факторів у стратегічному управлінні, оцінці ризиків і формуванні довгострокової вартості бізнесу.