Економічна резильєньність: бібліометричний аналіз та напрями подальших досліджень

Анотація

Мета статті полягає у проведенні комплексного бібліометричного аналізу наукових публікацій з проблематики економічної резильєнтності за матеріалами бази Scopus для виявлення динаміки, структурних особливостей та перспективних напрямів подальших досліджень у цій сфері. Дослідження базується на кількісному та якісному бібліометричному аналізі наукових публікацій, індексованих у Scopus, ключові слова яких містять «economic resilience» («економічна резильєнтність»). Використано інструменти аналітики Scopus (динаміка публікацій, галузева та географічна структура, цитування) та програмне забезпечення VOSviewer для побудови карт бібліометричних мереж і кластеризації ключових слів. Проведено аналіз ТОП-5 найбільш цитованих робіт, географічного розподілу авторів та тематичних кластерів. Встановлено стрімке зростання публікаційної активності після 2019 року, що свідчить про посилення наукового інтересу до проблеми під впливом глобальних криз. Найбільша частка публікацій належить до соціальних наук (21 %), екологічних наук (15,4 %) та економіки, економетрії й фінансів (12,7 %). Лідерами за кількістю публікацій є Китай (902), США (426) та Індія (268), тоді як українські науковці представлені 57 роботами. Найбільш цитованими є праці R. Martin та A. Rose, які заклали теоретичні основи регіональної та адаптивної резильєнтності. За допомогою VOSviewer ідентифіковано п’ять тематичних кластерів: (1) економічна та регіональна резильєнтність в контексті індустріального розвитку; (2) резильєнтність громад через цифрові та зелені інновації; (3) сталість агропродовольчих систем; (4) макроекономічна, фінансова та глобальна резильєнтність; (5) відкритий доступ у дослідженнях резильєнтності. Бібліометричний аналіз підтвердив перехід від вузького трактування резильєнтності як відновлення після шоків до її розуміння як комплексної, багатовимірної характеристики соціально-економічних систем, що поєднує економічні, соціальні, інституційні, екологічні та технологічні аспекти. Для України особливо актуальними є дослідження адаптивної резильєнтності в умовах війни, оцінки регіонального потенціалу, ролі цифровізації та інституційних реформ у повоєнному відновленні. Отримані результати можуть слугувати науковою основою для формування ефективної політики економічної безпеки та пріоритетів подальших міждисциплінарних досліджень.