Розвиток інструментів державного регулювання та стимулювання малого підприємництва України в умовах ресурсних обмежень

Анотація

Мета. Обґрунтування теоретико-методичних засад формування інтегрованої моделі державної підтримки малого підприємництва в Україні, яка базується на синергії фінансово-кредитних, фіскальних та цифрових інструментів для нівелювання деструктивного впливу ресурсних обмежень воєнного часу. 

Методи. Методологічну основу дослідження становлять методи системного й порівняльного аналізу, за допомогою яких типізовано ключові дефіцити бізнес-середовища. Застосування структурно-функціонального підходу дозволило оцінити дієвість наявних державних програм підтримки, а методи прогностичного моделювання та абстрагування було використано для визначення векторів трансформації регуляторної політики та оцінювання їхнього потенційного впливу на життєздатність підприємницького сектору.

 Результати. Здійснено детальну діагностику критичного звуження ресурсного базису вітчизняного малого бізнесу. Систематизовано та класифіковано чинники стримування ділової активності за джерелами їх походження на внутрішні, зовнішні та інституційні, виявлено їхній кумулятивний характер. Доведено, що традиційні фінансові, податкові та дерегуляційні механізми, попри короткостроковий стабілізаційний ефект, мають обмежену результативність через високу фрагментарність, складність адміністративного супроводу та низьку адресність. Обґрунтовано доцільність запровадження парадигми data-driven на основі аналізу великих даних та розширення сервісного функціоналу цифрових платформ взаємодії. Запропоновано комплекс прикладних рекомендацій, що передбачають впровадження гібридних фінансових інструментів (поєднання державних гарантій з краудфандингом), селективне податкове стимулювання інноваційної діяльності та розгортання «регуляторних пісочниць» для безпечного тестування нових бізнес-моделей.  Висновки. Встановлено, що перехід від пасивного субсидування до концепції смарт-регулювання дозволить суттєво оптимізувати часові та транзакційні витрати суб’єктів господарювання.

Висновки. Доведено, що реалізація інтегрованого підходу забезпечить підвищення рівня фінансової інклюзії, прискорить технологічну модернізацію, мінімізує інституційні ризики та створить економічні передумови для природної детінізації та довгострокової стійкості малого підприємництва. Окреслено перспективні напрями подальших наукових пошуків, пов'язані з розробкою критеріїв диференціації податкових преференцій за рівнем енергоефективності МП та адаптацією інструментів до регіональної специфіки територіальних громад.