Інтегрований підхід до економічної оцінки інноваційної екосистеми в умовах цифровізації

Анотація

У статті досліджено теоретико-методологічні засади формування інтегрованого підходу до економічної оцінки інноваційної екосистеми в умовах цифровізації. Обґрунтовано, що сучасні трансформаційні процеси, зумовлені розвитком цифрових технологій, суттєво змінюють характер інноваційної діяльності, формуючи нові моделі взаємодії між суб’єктами господарювання, науковими установами та державними інституціями. Встановлено, що цифровізація сприяє посиленню ролі мережевих ефектів, цифрових платформ і даних як ключового ресурсу створення доданої вартості, що обумовлює необхідність перегляду традиційних підходів до оцінювання ефективності інноваційних процесів.

Визначено основні структурні компоненти інноваційної екосистеми, зокрема інноваційний потенціал, інституційне середовище, цифрову інфраструктуру та результативність інноваційної діяльності. Проаналізовано їх взаємозв’язок та взаємовплив у контексті цифрової економіки. Запропоновано інтегрований підхід до економічної оцінки, який базується на поєднанні ресурсного, інституційного, результативного та цифрового підходів, що дозволяє врахувати багатовимірний характер функціонування інноваційних екосистем.

Доведено, що ефективність інноваційної екосистеми визначається не лише обсягом наявних ресурсів, але й інтенсивністю взаємодії між її учасниками, рівнем цифрової зрілості, здатністю до масштабування інновацій та адаптації до змін зовнішнього середовища. Розроблено концептуальні засади інтегральної моделі економічної оцінки, яка враховує синергетичний ефект взаємодії елементів екосистеми, динамічність її розвитку та вплив цифрових факторів.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для підвищення ефективності державної політики у сфері інноваційного розвитку, удосконалення механізмів управління інноваційними процесами, а також формування конкурентоспроможних інноваційних екосистем в умовах цифрової трансформації економіки.

Мета статті. Розробка інтегрованого підходу до економічної оцінки інноваційної екосистеми в умовах цифровізації, який враховує взаємодію ресурсних, інституційних, результативних та цифрових компонентів і дозволяє визначити її ефективність з урахуванням синергетичних ефектів.

Методи дослідження Для досягнення поставленої мети використано сукупність взаємодоповнюючих методів, які забезпечують комплексну економічну оцінку інноваційної екосистеми в умовах цифровізації.

Метод системного аналізу застосовано для ідентифікації структури інноваційної екосистеми та визначення взаємозв’язків між її ключовими компонентами (інноваційний потенціал, інституційне середовище, цифрова інфраструктура, результативність). Це дозволило сформувати цілісне уявлення про об’єкт дослідження як багатовимірну систему.

Метод структурно-функціонального аналізу використано для визначення ролі кожного елементу екосистеми у формуванні загальної ефективності, а також для виявлення функціональних залежностей між ресурсними, інституційними та цифровими компонентами.

Метод порівняльного аналізу застосовано для зіставлення існуючих підходів до економічної оцінки інноваційних екосистем (ресурсного, результативного, інституційного та цифрового), що дозволило виявити їхні переваги та обмеження і обґрунтувати доцільність інтегрованого підходу.

Метод узагальнення та наукової абстракції використано для формування концептуальних положень інтегрованого підходу до оцінки, зокрема визначення ключових параметрів та принципів оцінювання інноваційної екосистеми.

Метод індикативного аналізу застосовано для обґрунтування системи показників оцінки, яка включає індикатори інноваційного потенціалу, цифрової зрілості, інституційного середовища та результативності інноваційної діяльності.

Метод логічного моделювання використано для побудови інтегрованої моделі економічної оцінки інноваційної екосистеми, що відображає взаємозв’язок між її ключовими компонентами та дозволяє врахувати синергетичний ефект їх взаємодії.

Метод якісного експертного оцінювання застосовано для уточнення вагомості окремих компонентів у загальній структурі оцінки та інтерпретації отриманих результатів у контексті цифрової трансформації економіки.

Результати. У ході дослідження сформовано інтегрований підхід до економічної оцінки інноваційної екосистеми в умовах цифровізації, який ґрунтується на поєднанні ресурсного, інституційного, результативного та цифрового компонентів. Розроблено систему індикаторів, що дозволяє здійснювати комплексну оцінку рівня розвитку інноваційної екосистеми з урахуванням взаємозв’язку між її елементами.

На основі узагальнення статистичних даних за 2019–2025 роки встановлено позитивну динаміку розвитку інноваційної екосистеми України. Визначено, що найбільш динамічно зростає показник цифрової зрілості, який у 2025 році досяг найвищого значення серед усіх компонентів системи. Водночас інституційне середовище характеризується нижчими темпами розвитку, що створює структурний дисбаланс та обмежує ефективність реалізації інноваційного потенціалу.

Запропоновано інтегральний індекс ефективності інноваційної екосистеми, який забезпечує можливість узагальнення різнорідних показників у межах єдиної аналітичної моделі. Результати розрахунків свідчать про зростання інтегрального індексу ефективності з 0,49 у 2019 році до 0,63 у 2025 році, що підтверджує посилення впливу цифровізації на інноваційний розвиток. Встановлено, що підвищення рівня цифрової зрілості сприяє покращенню результативності інноваційної діяльності та підсилює синергетичний ефект взаємодії компонентів екосистеми.

Висновки У результаті дослідження доведено, що ефективність інноваційної екосистеми в умовах цифровізації визначається не лише обсягом ресурсів, а й рівнем взаємодії між її учасниками, цифровою зрілістю та якістю інституційного середовища. Обґрунтовано доцільність використання інтегрованого підходу до економічної оцінки, який дозволяє врахувати багатовимірний характер інноваційного розвитку та забезпечує комплексний аналіз функціонування екосистеми.

Встановлено, що цифровізація виступає ключовим фактором підвищення ефективності інноваційної діяльності, оскільки забезпечує прискорення обміну інформацією, оптимізацію бізнес-процесів та підвищення рівня координації між учасниками інноваційної екосистеми. Разом із тим виявлено наявність структурного дисбалансу між цифровою та інституційною складовими, що стримує повну реалізацію інноваційного потенціалу.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості застосування запропонованого підходу для моніторингу ефективності інноваційних екосистем, формування державної політики у сфері цифрової трансформації та обґрунтування управлінських рішень щодо розвитку інноваційної діяльності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з адаптацією інтегрованого підходу до галузевого та регіонального рівнів, а також із розробкою моделей оцінювання мережевої взаємодії учасників інноваційної екосистеми.