Діджиталізація бізнес-процесів українських підприємств: адаптована модель дифузії технологій

Анотація

Цифрова трансформація стала критичним чинником конкурентоспроможності, однак українські підприємства здійснюють цей процес за умов структурних дисбалансів, воєнних потрясінь та недостатньої інституційної підтримки. Метою статті є розробка та апробація адаптованої аналітичної моделі дифузії цифрових технологій для українського бізнес-середовища, яка функціонує одночасно як описова концепція та практичний інструмент прогнозування й стратегічного планування для підприємств різних типів і масштабів.

Методи. Дослідження побудоване на змішаній методології: поєднанні кількісних та якісних підходів. Емпіричну базу склали глибинні інтерв'ю з керівниками 42 підприємств, стандартизоване анкетування 280 фахівців, а також аналіз галузевих звітів за 2022–2024 роки. Теоретичним підґрунтям стала класична теорія дифузії інновацій Е. Роджерса, модифікована авторами з урахуванням специфіки цифрової трансформації бізнесу. Для обробки даних застосовано регресійний та факторний аналіз, а також методику багатовимірного ранжування для побудови матриці цифрової зрілості.

Результати. Виділено п'ять адаптованих категорій підприємств за рівнем діджиталізації – від «Цифрових піонерів» (2,5%) до «Цифрових аутсайдерів» (15–20%). Побудовано модифіковану S-подібну криву дифузії технологій та виявлено порогове значення проникнення (16–18%), після якого відбувається експоненційне зростання. Математичне моделювання підтвердило, що масштабованість бізнесу (β₁ = 0,41) та рівень інвестиційного капіталу (β₃ = 0,37) є критичними детермінантами швидкості діджиталізації (adj. R² = 0,78). Апробовано п'ятивимірну матрицю цифрової зрілості (технологічна інфраструктура; цифрові бізнес-процеси; клієнтський цифровий досвід; цифрові компетенції персоналу; корпоративна культура) з коефіцієнтом міжекспертної узгодженості 0,87 за Кендаллом. Ідентифіковано п'ять домінуючих трендів діджиталізації: перехід до платформних екосистем, зростання SaaS-рішень, пріоритизація кібербезпеки, впровадження штучного інтелекту/машинного навчання (ШІ/МН), розвиток омніканальності.

Висновки. Встановлено, що найвищу економічну ефективність демонструють «Комплексні трансформатори» – підприємства, які збалансовано розвивають усі п'ять вимірів цифрової зрілості. Без трансформації корпоративної культури навіть найсучасніші технологічні рішення втрачають до 43% своєї потенційної ефективності. Розроблений методологічний інструментарій дозволяє суттєво підвищити точність прогнозування процесів діджиталізації та може слугувати практичною основою для стратегічного планування як окремих підприємств, так і галузевих кластерів.