Економетричний аналіз траєкторій пост-воєнного відновлення економіки України на основі досвіду країн Балканського регіону (Хорватія та Боснія і Герцеговина)

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена системним руйнуванням економіки України внаслідок повномасштабної війни (прямі збитки інфраструктури перевищили 152 млрд дол. США) та потребою емпіричної перевірки закладених у Національному плані відновлення темпів зростання ВВП понад 7 %, що актуалізує розроблення кількісно обґрунтованих траєкторій відбудови на основі досвіду пост-конфліктних країн. Мета дослідження полягає в економетричному аналізі моделей і сценаріїв пост-воєнного відновлення української економіки шляхом порівняльного дослідження досвіду Хорватії та Боснії і Герцеговини для визначення шляхів досягнення сталого економічного зростання. Методи. Оцінено комплекс економетричних моделей на щорічних даних Світового банку за 1996–2024 рр.: панельну регресію з фіксованими ефектами та індивідуальні моделі для двох країн з робастними похибками HAC, доповнені ETSX-прогнозом із довірчими інтервалами. Результати.Підтверджено визначальну роль прямих іноземних інвестицій та експорту як драйверів зростання й розглянуто три сценарії відновлення України на 2027–2036 рр.; доведено, що цілі плану досяжні лише за експортно-інвестиційної моделі. Інтеграційно-експортна траєкторія Хорватії забезпечила конвергенцію до європейських стандартів, тоді як залежно-трансфертна траєкторія Боснії і Герцеговини сформувала економіку інерційного типу з ознаками структурної стагнації; окрему увагу приділено нелінійному впливу грошових переказів, актуальному для України з огляду на понад 6,7 млн її громадян за кордоном. Висновки. Інституційна якість, верховенство права та послідовна євроінтеграційна політика є ключовими передумовами трансформації первинного відновлення у стале довгострокове зростання. Отримані оцінки еластичності ВВП до прямих іноземних інвестицій та експорту мають прикладну цінність для коригування Національного плану відновлення, політики залучення капіталу та переорієнтації зовнішньої торгівлі. Перспективами подальших досліджень є розширення моделі інституційними індикаторами та секторальна декомпозиція ВВП.