Національний зовнішньоекономічний потенціал: структура та синергія

Анотація

Підвищення ефективності національного зовнішньоекономічного потенціалу (НЗЕП) України є необхідною умовою та дієвим фактором ресурсного забезпечення успішного розв’язання складних соціально-економічних та політичних проблем воєнного часу та періоду післявоєнного відновлення та розвитку.  Науковою базою державних програм з оптимізації НЗЕП є системний теоретичний аналіз його сутності, структури, факторів ефективності та заходів її підвищення.

У сучасний період основна увага дослідників НЗЕП спрямована на його аналіз на рівнях певних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності: підприємств окремих галузей економіки; регіонів країни; учасників міжрегіональних економічних зв’язків. Аналізуються потенціали певних видів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема експортно-імпортний потенціали підприємств; секторів економіки країн; міжнародного співробітництва. Але, економічна категорія «національний зовнішньоекономічний потенціал» ще не є дієвим інструментарієм сучасних економічних досліджень зовнішньоекономічної діяльності. Не систематизовано теоретичні основи визначення сутності та структури НЗЕП, його синергії та факторів досягнення позитивного синергетичного ефекту у зовнішньоекономічній діяльності.

Метою статті є обґрунтування на основі системно-синергетичного підходу сутності, поліструктурності та синергії національного зовнішньоекономічного потенціалу.

НЗЕП як соціально-економічна система – це  структурована сукупність можливостей та ресурсів, ефективне використання яких забезпечує досягнення цілей зовнішньоекономічної діяльності країни; як економічна категорія – це система соціально-економічних, організаційно-господарських та техніко-технологічних відносин, пов’язаних з забезпеченням ресурсної та результативної синергії функціонування та розвитку зовнішньоекономічного сектору економіки для досягнення максимально можливих результатів соціально-економічного розвитку. Ефективність НЗЕП базується на позитивному синергетичному ефекті його функціонування як цілісної соціально-економічної системи. Його ресурсна оптимізація та структурні трансформації є важливим напрямом підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.