Просторово-часовий аналіз відновлення туристичного сектору регіонів України: кластеризація, диференціація та конвергенція показників

Анотація

У статті досліджено просторово-часові особливості відновлення туристичного сектору регіонів України в умовах воєнних та післякризових трансформацій. Актуальність дослідження зумовлена посиленням міжрегіональної нерівномірності розвитку туристичної галузі внаслідок воєнних дій, руйнування інфраструктури, міграційних процесів, релокації бізнесу та трансформації туристичних потоків. Туристичний сектор є однією з найбільш чутливих до кризових процесів сфер економіки, тому оцінювання траєкторій його відновлення має важливе значення для формування ефективної державної та регіональної політики післявоєнного розвитку. Метою дослідження є аналіз просторово-часових особливостей розвитку туристичного сектору регіонів України із застосуванням методів кластеризації, конвергенції та диференціації показників регіонального розвитку. У роботі використано комплексний просторово-часовий підхід, який поєднує методи кластерного аналізу, k-means кластеризацію, оцінювання коефіцієнтів варіації та σ-конвергенції. Для аналізу використано показники туристичного потоку, завантаження засобів розміщення, безпекової привабливості, рівня відновлення інфраструктури та ділової активності туристичного сектору. У результаті дослідження виділено чотири кластери регіонів: високої туристичної стійкості, адаптивного відновлення, помірного відновлення та кризової вразливості. Встановлено, що західні регіони України демонструють найвищі темпи відновлення туристичної активності, тоді як прифронтові області характеризуються значною стагнацією туристичного сектору та високим рівнем інфраструктурних втрат. Проведений аналіз засвідчив посилення дивергентних тенденцій розвитку туристичної галузі у 2022–2025 роках та підтвердив високий рівень просторової диференціації туристичного сектору України. Проведене дослідження підтвердило доцільність використання просторово-часового підходу як інструменту оцінювання ефективності післякризового відновлення туристичного сектору та прогнозування перспектив регіонального розвитку в умовах сучасних кризових викликів. Отримані результати можуть бути використані для формування диференційованої державної політики післявоєнного відновлення туристичного сектору та обґрунтування стратегій регіонального розвитку.