Оцінювання сталого розвитку товарних ринків у виборі векторів результативності повоєнного відновлення України

Анотація

Мета. Розробити комплексну методику оцінювання сталого розвитку товарних ринків як науково-обґрунтовану основу для вибору пріоритетних векторів результативності повоєнного відновлення економіки України, що інтегрує економічну, соціальну, екологічну та інвестиційну складові з прив'язкою до Цілей сталого розвитку ООН та принципів Європейського Зеленого Курсу. Методи. Систематизація та порівняльний аналіз теоретичних підходів до сталого розвитку та повоєнного відновлення; матричний метод для побудови чотирискладової системи індикаторів; метод Делфі та сценарне моделювання для ідентифікації пріоритетних векторів; SWOT-аналіз; партисипативні методи із залученням стейкхолдерів. Методологічну основу становить синтез концепції циркулярної економіки, принципів Цілей сталого розвитку ООН (особливо ЦСР 6, 7, 8, 12, 15) та Європейського Зеленого Курсу. Результати. Сформульовано п'ять принципів вибору векторів результативності — пріоритетність циркулярних моделей, інтеграція стейкхолдерів, орієнтація на ЦСР ООН, секторна диференціація, баланс глобального і локального; розроблено комплексну систему з 17 індикаторів за чотирма складовими сталого розвитку (економічна — 6, соціальна — 6, екологічна — 8, інвестиційна — 3); побудовано матрицю оцінювання потенціалу 6 секторів економіки (аграрного, переробного, добувного, енергетичного, торговельного, транспортного); ідентифіковано п'ять пріоритетних «зелених» векторів — аграрний (органічна продукція, точне землеробство), енергетичний (біопаливо, водень), переробно-біотехнологічний (біодобавки, циркулярні ланцюги), транспортно-логістичний (євроінтеграція мереж), цифровий (ІТ, фінтех); запропоновано чотириетапну дорожню карту впровадження 2025–2030 рр. Висновки. Наукова новизна полягає у концептуалізації векторів результативності повоєнного відновлення через призму сталого розвитку товарних ринків та авторській системі індикаторів, що інтегрує чотири складові з прив'язкою до конкретних завдань ЦСР ООН. Практичне значення стосується державних регуляторів (Кабінет Міністрів України, Мінекономіки, Мінагрополітики, Мінзахисту довкілля), інституцій підтримки бізнесу (EBA, СУП, Дія.Бізнес), міжнародних донорів (Ukraine Facility, ЄБРР, IFC, USAID).