Управління фінансовою безпекою суб'єктів господарювання в умовах воєнної економіки України: діагностика загроз та адаптивна системна архітектура

Анотація

Мета. Обґрунтувати адаптивну системну архітектуру управління фінансовою безпекою суб'єктів господарювання в умовах воєнної економіки України на основі типології каскадних загроз і концептуалізації цифровізації як драйвера адаптивної здатності. Методи. Систематизація та порівняльний аналіз теоретичних підходів до управління фінансовою безпекою; матричний метод для побудови чотиришарової архітектури; емпіричний аналіз каскадних ефектів на основі даних Kyiv School of Economics, Національного банку України, Опендатабот, Razumkov Centre за 2022–2024 рр. Методологічну основу становить синтез неоінституційної економічної теорії, корпоративної рамки управління ризиками COSO ERM 2017 та концепцій резильєнс-економіки (absorptive, adaptive, transformative resilience). Результати. Сформульовано п'ять принципів адаптивного управління — каскадність, багатовимірність, цифрова інтенсивність, інституційна вкоріненість, диференціація за розміром; розроблено типологію п'яти типів загроз (фізико-операційні, макрофінансові, регуляторні, кіберфінансові, кадрово-репутаційні) з ідентифікацією індикаторів, часових горизонтів та механізмів каскадного взаємопідсилення; побудовано чотиришарову архітектуру (поглинальна стійкість, моніторинг, адаптація, трансформація) з визначенням 16 ключових інструментів та KPI; розроблено дорожню карту впровадження 2025–2030 рр. з диференціацією за чотирма розмірами бізнесу (мікро, малі, середні, великі підприємства). Висновки. Наукова новизна полягає у концептуалізації каскадного механізму взаємопідсилення воєнних загроз та обґрунтуванні цифровізації фінансової функції як ядра адаптивної здатності, без якого інші шари архітектури втрачають інформаційну базу для своєчасних рішень. Практичне значення стосується трьох адресатів: менеджменту українських підприємств (інструмент самодіагностики готовності та планування трансформації); державних регуляторів — НБУ, Мінфіну, Мінекономіки (підстава для адресної політики підтримки бізнесу за розмірами); міжнародних донорів — Ukraine Facility, ЄБРР, IFC (рамка координації фінансової допомоги).