Priority areas for development, adaptation and fragmentation in global trade

Abstract

Суттєва невизначеність перспектив, суперечливість прогнозів щодо подальшого розвитку світової економіки й міжнародного партнерства здійснюють суттєвий вплив на трансформацію світової торговельної системи. З огляду на вплив геополітичного чиннику та посилення торговельної конфронтації, відповідні логістичні обмеження, сформовано мету дослідження авторки, яка орієнтована на визначення пріоритетних напрямів подальшого розвитку, трансформацію бізнес-моделей та адаптацію підходів взаємодії між учасниками на світовому рівні.

Визначено, що замість однієї глибоко взаємопов’язаної глобальної системи, оптимізованою за ціною, спостерігається зростання кількості регіональних систем, які орієнтовані на політичне вирівнювання, сумісність, логістичну близькість та стійкість взаємовідносин, національні інтереси.

Обумовлено, що надійність постачання стає більш вагомим пріоритетом, ніж ефективність. Необхідність трансформації обумовлена не лише цифровізацією, а й потребами в адаптації учасників світового ринку до зміни правил, підходів та умов взаємодії між партнерами.

Обґрунтовано, що відбувається трансформація глобальних ланцюгів постачання, адаптація бізнес-моделей, напрямів й підходів взаємодії між партнерами, у тому числі у межах об’єднань (блоків, союзів). Подібний тренд до посилення фрагментації й регіоналізації обумовлений орієнтацією на чинник безпеки, за якого підвищується пріоритетність стійкості ланцюгів постачання над їхньою вартістю. Трансформація стратегій подальшого розвитку обумовлена необхідністю вдосконалення комерційних платформ, інтеграції у сфері штучного інтелекту, орієнтації на можливості розширення ініціатив у сфері циркулярної економіки, масштабуванні інновацій, розширенні стратегічного партнерства та створення відкритих інноваційних систем (галузевих консорціумів, міжгалузевих альянсів, інноваційних кластерів).

Дослідженням визначено, що створення довгострокової цінності між учасниками є вагомою перевагою, а знаходження оптимальних умов взаємодії сприяє нівелюванню зовнішніх загроз, розширенню ініціатив та сфер партнерства.