Роль емоційного інтелекту в ефективному лідерстві в епоху штучного інтелекту

Анотація

Актуальність дослідження зумовлено необхідністю переосмислення лідерських підходів в умовах цифрової трансформації, яка супроводжується автоматизацією управлінських процесів, впровадженням штучного інтелекту та зростанням ролі гібридної командної взаємодії. В умовах динамічного середовища, інформаційного перевантаження та емоційної фрагментації виникає потреба у нових управлінських моделях, що поєднують емоційну чутливість із когнітивною ефективністю.
Метою дослідження є наукове обґрунтування ролі емоційного інтелекту як критичного чинника ефективного лідерства у гібридному та автоматизованому середовищі та формування концептуальних засад його інтеграції з інструментами штучного інтелекту.
Методологія дослідження базується на використанні міждисциплінарного підходу, включаючи системний аналіз, контент-огляд сучасних наукових публікацій, елементи емпіричного моделювання та порівняльний аналіз трансформації лідерських моделей у цифрових організаціях.
У результаті дослідження встановлено, що емоційний інтелект забезпечує адаптивність, довіру, зниження конфліктності та стійкість команди в умовах цифрової динаміки. Доведено, що високий рівень емоційної компетентності керівника сприяє ефективній взаємодії у гібридних форматах, тоді як автоматизація рішень без урахування емоційних чинників призводить до втрати емпатії та дегуманізації лідерства. Виявлено, що сучасні ІІ-системи демонструють потенціал у виявленні поведінкових ризиків, але не здатні повністю замінити емоційне сприйняття.
Наукова новизна полягає у концептуалізації синергетичної моделі лідерства, яка інтегрує емоційний інтелект керівника з аналітичною потужністю цифрових технологій, а також у виявленні ключових бар’єрів і ризиків емоційної редукції в автоматизованому управлінні.
У висновках сформульовано, що емоційна компетентність повинна розглядатися як стратегічний ресурс керівника, особливо в умовах інтеграції ШІ у процеси взаємодії, мотивації та підтримки персоналу.
Перспективами подальших досліджень визначено розробку етично безпечних інтерфейсів «людина — алгоритм», створення емоційно-сенситивних метрик для командної аналітики та тестування моделей емоційного лідерства в реальних цифрових середовищах.