Інформаційно-статистичне забезпечення моніторингу бюджетної безпеки в умовах економічної нестабільності

Анотація

У статті розглядаються питання вдосконалення методології статистичного моніторингу бюджетної безпеки України в умовах макроекономічної нестабільності, спричиненої як внутрішніми, так і зовнішніми факторами. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю своєчасного виявлення загроз фіскальній стійкості держави в контексті повномасштабної війни, значного зростання державного боргу, інфляційного тиску та валютної волатильності. Достовірна та інтегрована статистична інформація є ключовим ресурсом для обґрунтованого прийняття управлінських рішень і розробки стратегічних прогнозів. Метою дослідження є обґрунтування комплексного підходу до побудови системи інформаційно-статистичного моніторингу бюджетної безпеки. Методи. У роботі використано індикативний підхід до підбору набору релевантних показників (дефіцит бюджету, боргове навантаження, структура податкових надходжень, рівень податкової автономії, обсяг міжбюджетних трансфертів тощо). Для аналізу динаміки індексу застосовано часові ряди, кореляційно-регресійний аналіз для виявлення впливу макроекономічних факторів (ВВП, інфляція, державний борг, безробіття, курс гривні) на рівень бюджетної безпеки. Результати. Інтегральний індекс бюджетної безпеки України за період 2010–2023 рр. коливався в межах 0,3–0,6, що свідчить про низький або середній рівень стійкості бюджетної системи. Найвищий рівень (близько 0,6) спостерігався у 2020 р., найнижчий (близько 0,3) – у 2015 та 2022 рр. Кореляційно-регресійна модель показала, що приріст ВВП сприяє зростанню індексу, тоді як інфляція, боргове навантаження, безробіття та девальвація гривні мають негативний ефект. Висновки. Запропонована методика статистичного моніторингу, що базується на інтегральному індексі та статистичних методах, може бути інтегрована в інформаційні системи органів влади для підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами та своєчасного реагування на ризики. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розробку програмних інструментів для моніторингу в реальному часі та удосконалення прогнозної методики з урахуванням зовнішніх загроз.