Соціальна стійкість та інклюзія в умовах глобальних гібридних загроз

Анотація

Стаття присвячена дослідженню деструктивних проявів на національному ринку праці, що підривають соціальну стійкість держави. Визначено та окресленню шляхи їх подолання в умовах викликів (по)воєнного часу. Використано матеріали міжнародних та національних соціологічних обстежень та дані Державної служби статистики, міжнародних організацій. Застосовано абстрактно-логічний, порівняльний метод, методи соціальних та статистичних спостережень.

Доведено, що ключовим чинником, який нерозривно пов'язаний із її соціальною стійкістю, є громадяни держави та згуртованість їх навколо спільної соцієтальної парадигми. Гібридні загрози повномасштабної війни спричинили значні демографічні збитки, що загострили трансформаційні процеси на національному ринку праці. Доведено, що сформувався дефіцит робочої сили внаслідок мобілізації військовозобов'язаних, відтоку цивільного населення з територій ведення воєнних дій та виїзду значної кількості працездатних громадян за кордон. Визначено, що важливим складником процесу подолання дефіциту робочої сили має стати комплексний підхід до зміцнення національного ринку праці за рахунок зовнішніх трудових резервів (повернення біженців з-за кордону, залучення до роботи в Україні громадян інших країн), та за рахунок внутрішніх резервів (осіб, що раніше не входили до робочої сили, зокрема, пенсіонерів, молоді, що навчається, осіб із інвалідністю, ветеранів/ветеранок з інвалідністю внаслідок війни тощо).

Розглянуто особливості галузевої та професійно-статусної диференціації заробітної плати. Окреслено деструкції на національному ринку праці, по’вязані з оплатою праці керівників окремих державних підприємств і працівників відповідних галузей економіки. Пріоритетними шляхами подолання виявлених деструкцій вбачаються ті, що підсилююсь соціальну стійкість держави та стосуються коригування системи оплати праці працівників бюджетного сектору та державних службовців.