Детермінанти якості нефінансової звітності банків

Анотація

У статті досліджено детермінанти якості нефінансової звітності банків у контексті зростання ролі екологічних, соціальних та управлінських факторів (ESG) у забезпеченні фінансової стійкості та довгострокової стабільності банківського сектору. Обґрунтовано, що нефінансова звітність трансформується з інформаційного інструменту у складову системи корпоративного управління та управління нефінансовими ризиками. Виявлено суттєву неоднорідність якості нефінансового розкриття між міжнародними та українськими банками, що проявляється у відмінностях повноти ESG-показників, методології їх вимірювання та рівня інтеграції у фінансові рішення.

Мета дослідження полягає в ідентифікації та кількісній оцінці ключових детермінант якості нефінансової звітності банків на основі аналізу взаємозв’язку між екологічними, соціальними та управлінськими ESG-індикаторами і фінансовими характеристиками банківських установ в умовах кризових шоків та регуляторних трансформацій.

Результати дослідження. Емпіричний аналіз поквартальних даних 10 українських і 10 міжнародних банків за 2020–2024 роки засвідчив, що визначальними детермінантами якості нефінансової звітності є управлінська складова ESG, зокрема рівень відповідності міжнародним стандартам розкриття інформації, а також екологічні індикатори, пов’язані зі структурою кредитного портфеля. Встановлено, що банки з формалізованими ESG-процедурами характеризуються нижчим рівнем кредитного ризику, вищою фінансовою стабільністю та меншою волатильністю фінансових показників. Для міжнародних банків притаманна системна інтеграція нефінансової звітності у бізнес-модель, тоді як для українських банків у кризовий період 2022 року соціальна складова ESG виконувала переважно компенсаторну функцію та мала фрагментарний характер розкриття.

Висновки. Якість нефінансової звітності банків визначається не кількістю задекларованих ESG-ініціатив, а ступенем їх інституціоналізації в системі корпоративного управління та ризик-менеджменту. Підвищення якості нефінансового розкриття сприяє зміцненню фінансової стійкості банків, зниженню інформаційної асиметрії та зростанню довіри з боку інвесторів і регуляторів. Для українських банків пріоритетними залишаються уніфікація підходів до нефінансової звітності, розширення кількісного розкриття ESG-показників і посилення управлінської складової ESG як основи підвищення якості нефінансової звітності.