Особливості інституційно-інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності підприємницького сектору Причорномор’я та напрями його удосконалення

Автор(и)

  • Тетяна Василівна Уманець доктор економічних наук, професор, завідувачка відділу розвитку підприємництва, ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України» https://orcid.org/0000-0002-8852-4540
  • Ганна Володимирівна Карпінська кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу розвитку підприємництва, ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України» https://orcid.org/0000-0003-4896-1866
  • Ігор Анатолійович Федоров аспірант відділу розвитку підприємництва, ДУ «Інститут ринку і економіко-екологічних досліджень НАН України» https://orcid.org/0009-0009-2240-4595

DOI:

https://doi.org/10.5281/zenodo.20459193

Ключові слова:

інноваційна інфраструктура, інноваційний розвиток, комерціалізація інновацій, цифрова платформа, акселератори, Smart-Tech Park.

Анотація

Метою статті є дослідження особливостей інституційно-інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності підприємницького сектору регіону Причорномор’я, виявлення тенденцій його функціонування та обґрунтування практичних рекомендацій щодо його удосконалення в умовах цифровізації та повоєнного відновлення економіки.

У дослідженні використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: системний підхід — для розгляду інституційно-інфраструктурного забезпечення як цілісної системи; порівняльний аналіз — для оцінки розвитку інноваційної інфраструктури в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях; статистичний аналіз — для узагальнення динаміки елементів інноваційної інфраструктури; структурно-функціональний метод — для визначення ролі окремих інституцій у формуванні інноваційної екосистеми; метод узагальнення — для формування практичних рекомендацій.

За результатами дослідження встановлено, що інституційно-інфраструктурне забезпечення інноваційної діяльності регіону Причорномор’я є нерівномірним та структурно незбалансованим. Доведено, що Одеська область виступає лідером за рівнем розвитку інноваційної інфраструктури, демонструючи її кількісне та якісне зростання, зокрема за рахунок розвитку індустріальних парків, кластерів та центрів інтелектуальної власності. Миколаївська область характеризується поступовим, але обмеженим розвитком інфраструктурних елементів, тоді як Херсонська область має критично низький рівень забезпеченості та фрагментарність інституційної бази. Виявлено домінування окремих інституцій підтримки при недостатньому розвитку таких елементів, як інноваційні платформи, акселераційні мережі та технологічні парки. Обґрунтовано необхідність трансформації інфраструктури у більш гнучкі, цифровізовані та інтегровані форми.

Висновки. Запропоновано комплекс практичних заходів щодо удосконалення інституційно-інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності підприємницького сектору Причорномор’я, зокрема: переорієнтацію наукового потенціалу на комерціалізацію розробок, створення єдиної цифрової платформи інноваційних проєктів, формування мережі галузевих акселераторів, розвиток корпоративних лабораторій та дуальних освітніх програм, а також модернізацію технологічних парків у форматі Smart-Tech Park. Реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме підвищенню активізації інноваційної підприємницької діяльності, посиленню взаємодії науки та бізнесу та формуванню конкурентоспроможної інноваційної екосистеми.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-30

Як цитувати

Уманець, Т. В., Карпінська, Г. В., & Федоров, І. А. (2026). Особливості інституційно-інфраструктурного забезпечення інноваційної діяльності підприємницького сектору Причорномор’я та напрями його удосконалення. Здобутки економіки: перспективи та інновації, (30). https://doi.org/10.5281/zenodo.20459193