Цифрова трансформація регіональної економіки: теоретико-методологічні засади, потенціал і стратегічні вектори розвитку
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.16743081Ключові слова:
цифрова трансформація, регіональна економіка, цифрова зрілість, електронне врядування, цифрова інфраструктура, регіональні диспропорції, публічна політика, людський капітал, стратегічний розвиток, інноваціїАнотація
У статті розглянуто цифрову трансформацію як ключовий вектор модернізації регіональної економіки в умовах глобальних викликів, зокрема цифрової нерівності, децентралізації управління та потреби в інноваційному зростанні. Цифрові технології дедалі більше визначають конкурентоспроможність регіонів, тому актуальним постає комплексний підхід до оцінювання цифрової зрілості територій та формування стратегій їх цифрового розвитку.
Мета дослідження теоретико-методологічних засад цифрової трансформації регіональної економіки, оцінка цифрової зрілості регіонів України та формування стратегічних напрямів забезпечення сталого цифрового розвитку в умовах соціально-економічної нестабільності.
Методи: у роботі застосовано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема структурно-функціональний аналіз, індексну оцінку, експертне нормування та порівняльний аналіз для дослідження динаміки та просторових відмінностей цифрової трансформації.
Результати: розроблено композитну модель оцінювання цифрової зрілості регіонів, що включає пʼять ключових індикаторів: рівень інтернет-покриття, цифрові навички населення, доступ до електронних послуг, розвиток цифрової інфраструктури та впровадження цифрових технологій в управління. Проведено нормування показників, обчислено індекси цифрової зрілості та здійснено кластеризацію регіонів за рівнем цифрового розвитку. Результати дослідження засвідчують наявність міжрегіональних диспропорцій, що відображають нерівномірний розвиток цифрових процесів. Окреслено ключові барʼєри цифрової трансформації регіонів, серед яких інфраструктурні та фінансові обмеження, нестача кваліфікованого персоналу, низький рівень цифрових компетенцій та слабка інституційна спроможність громад. Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні практики цифровізації, зокрема досвід Польщі та Естонії, які демонструють ефективність інтегрованих підходів до цифрового регіонального розвитку. Особливу увагу приділено визначенню пріоритетних напрямів державної підтримки цифрової економіки, включаючи розвиток цифрової інфраструктури, цифрову освіту, стимулювання інновацій та державно-приватне партнерство.
Висновки: обґрунтовано доцільність формування узгодженої цифрової політики на національному та регіональному рівнях, необхідність зміцнення інституційної та кадрової бази територіальних громад, а також впровадження стратегічних механізмів подолання цифрової нерівності. Отримані результати можуть слугувати основою для формування регіональних стратегій цифрового розвитку та рекомендацій для органів державної влади і місцевого самоврядування.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.