Організаційно-економічні механізми інтеграції підприємств у національні та європейські інноваційні екосистеми

Анотація

У статті обґрунтовано теоретичні засади формування організаційно-економічного механізму інтеграції підприємств у національні та європейські інноваційні екосистеми. Метою статті є теоретичне обґрунтування та практичне уточнення організаційно-економічних механізмів інтеграції підприємств у національні та європейські інноваційні екосистеми з урахуванням сучасних викликів трансформаційної економіки, цифровізації та міжінституційної взаємодії. Визначено структурні складові механізму: інституційне середовище, фінансові інструменти, освітньо-наукову інтеграцію, кластерну політику, інформаційно-аналітичне забезпечення, механізми трансферу технологій. Досліджено чотири наукові підходи до трактування сутності організаційно-економічного механізму: економіко-математичний, системний, елементний, процесний. Інноваційні екосистеми розглядаються як багаторівневі структури, що об'єднують бізнес, науку, освіту, управління та громадянське суспільство на засадах синергії, довіри та спільних цінностей. У роботі запропоновано структурну модель, яка враховує вплив глобалізаційних процесів, вимоги цифрової трансформації, євроінтеграційні прагнення України та її участь у таких програмах, як Horizon Europe і Європейський дослідницький простір (ERA). Наголошено, що ефективна інтеграція підприємств в інноваційні екосистеми сприяє зменшенню технологічного розриву з ЄС, підвищенню конкурентоспроможності та досягненню технологічного суверенітету. Запропоновано авторську модель інтеграції підприємств в інноваційні екосистеми з урахуванням сучасних викликів трансформаційної економіки, цифровізації, необхідності післявоєнного відновлення України та дотримання принципів відкритих інновацій ЄС.