Митно-тарифне регулювання зовнішньої торгівлі України в умовах євроінтеграції: структурно-динамічний аналіз та стратегічні орієнтири
DOI:
https://doi.org/10.5281/zenodo.20752188Ключові слова:
митна політика, митно-тарифне регулювання, зовнішньоекономічна діяльність, митні платежі, умовне податкове навантаження, УКТ ЗЕД, євроінтеграція, цифровізація митниці, Система управління ризиками, NCTS Phase 5, спільний контроль, економічна безпека держави.Анотація
У статті здійснено комплексне ретроспективне дослідження інституційного розвитку та структурно-функціональної трансформації системи митно-тарифного регулювання України. Дослідження проведене в контексті інтенсифікації євроінтеграційних процесів, цифрової модернізації державного управління та адаптації національної економіки до глобальних геополітичних шоків і викликів воєнного стану. На основі системного аналізу емпіричних та статистичних даних Державної митної служби України та Міністерства фінансів України оцінено фіскальну ефективність митної системи, динаміку надходжень митних платежів, вартісні обсяги оподаткованого імпорту та інтегральний рівень умовного податкового навантаження. Запропоновано авторську періодизацію еволюції митного периметра країни із виокремленням чотирьох ключових макроекономічних етапів.
Особливу увагу приділено оцінці інституційної ефективності Державної митної служби, зокрема динаміці показників цифровізації процедур (електронне декларування, скорочення часу оформлення вантажів до 1,5 години, автоматизація контролю) та результативності функціонування Системи управління митними ризиками. Здійснено глибокий структурний аналіз зовнішньої торгівлі за укрупненими кодами УКТ ЗЕД, що дозволило розкрити архітектуру хронічних проблем митної сфери, серед яких детерміновано фіскально-структурні диспропорції (залежність бюджету від імпорту трьох макрогруп товарів), інфраструктурні обмеження пунктів пропуску на сухопутному сухопутному периметрі західного кордону та дзеркальну митну асиметрію даних із країнами ЄС.
Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні концепту «фіскально-регуляторного компромісу», який доводить, що за умов вимушеної лібералізації та втрати класичних тарифних важелів стабільність і адаптивність митного режиму забезпечуються за рахунок глибинної діджитал-синхронізації, розгортання ІТ-інфраструктури спільного транзиту NCTS Phase 5 та посилення ризик-орієнтованого контролю. Сформульовано довгострокові стратегічні орієнтири модернізації митних органів України, що базуються на впровадженні ШІ-моделей (AI-Customs) для автоматичної верифікації митної вартості, масштабуванні практики спільного контролю (Joint Customs Control) за принципом «єдиної зупинки» та трансформації митних інструментів (зокрема статусу АЕО) у дієві стимулятори розвитку вітчизняного несировинного експорту з високою часткою доданої вартості.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Оксана Сергіївна Тупчій, Оксана Сергіївна Фротер

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.