Україна у світовій продовольчій безпеці: виклики та загрози

Анотація

Метою статті є комплексне дослідження трансформацій аграрного сектору України в умовах повномасштабної війни та визначення наслідків цих змін для національної економіки, світового продовольчого ринку і глобальної продовольчої безпеки. Проаналізовано динаміку сільськогосподарського виробництва та експорту, виявлено тенденції зміни структури аграрного експорту, оцінено втрати і виклики, а також підкреслено роль України як ключового гравця у міжнародній агропродовольчій системі.

У дослідженні використано методи економіко-статистичного аналізу, порівняльного аналізу динаміки обсягів виробництва та експорту аграрної продукції, а також методи узагальнення, систематизації й оцінки геополітичних впливів на функціонування сільського господарства України. Залучено офіційні статистичні дані національних та міжнародних організацій, у тому числі FAO, NASA, НІСД, Державної служби статистики України.

Встановлено, що аграрний сектор України зазнав істотного удару внаслідок воєнних дій, що проявляється у зниженні частки у структурі валової доданої вартості, зменшенні обсягів виробництва зернових культур, втраті посівних площ, блокаді портів, зниженні експортного потенціалу та переорієнтації фермерських господарств на менш затратні культури (соняшник, ріпак). Аналіз структури експорту свідчить про переважання сировинної орієнтації (зернові та зернобобові культури складають понад 99% у загальному обсязі), що обмежує додану вартість і конкурентоспроможність продукції на світовому ринку. Виявлено негативні наслідки воєнних дій не лише для України, а й для продовольчої стабільності в регіонах Африки та Азії, що залежать від українського експорту.

Попри військові загрози, аграрний сектор України демонструє високу стійкість і стратегічне значення. Успішна адаптація логістичних ланцюгів, мобілізація ресурсів та міжнародна підтримка дозволяють зберігати позиції на глобальному ринку. Проте подальший розвиток вимагає переорієнтації на продукцію з вищою доданою вартістю, нарощування потужностей внутрішньої переробки, підвищення ефективності агровиробництва та забезпечення продовольчої безпеки на тлі нових викликів. З огляду на стратегічне значення аграрної продукції України для глобального ринку, стабілізація безпекової ситуації є критично важливою як для національної економіки, так і для міжнародної продовольчої системи.